EN
FR
DEБрюссель – «Мрійте піти до опери ще раз!» — із таким гаслом Королівський театр Бельгії Ла Монне презентував програму сезону 2022–2023. У репертуарі чимало російських творів: «Євгеній Онєгін» та «Пікова дама» Чайковського, «Ніс» Шостаковича. Свій вибір опера пояснила, порівнявши кривавий напад Росії на Україну з… виходом Великої Британії з ЄС.
«Як і два роки тому, коли в розпал брекзиту ми зрозуміли, що маємо дуже британський репертуар, зараз пропонуємо абсолютно незапланований сезон 2022–23, у якому помітна частка російських творів», — так офіційно звернулися на сайті опери до аудиторії від імені Пітера де Калуве, генерального директора театру Ла Монне.
Цей текст провисів там майже пів року: з весни 2022, коли військові дії були у розпалі, до демонстрації українців під бельгійською оперою у вересні. Активісти виклали під театром свічками слово «діти», щоб нагадати про Маріупольський драмтеатр. Його, попри таке написане великими літерами попередження, атакувала російська авіація. Мітингарі роздавали глядачам, які приходили на «Пікову даму», листівки з поясненням, чим насправді є російська культура.
«Я стояв на сходах театру, роздаючи листівки, і помітив свою колишню колегу. Вона вдавала, що не бачить мене, — розповів Артем Шостак, волонтер громадської організації «Promote Ukraine», яка організувала протест. — Я простягнув їй листівку зі словами «візьміть програмку». Вона привіталась і явно відчувала себе ніяково».
Артем жартівливо сказав, що в них «акція», і запропонував колезі почитати, як Росія маніпулює своєю культурною спадщиною.
«Ми підтримуємо Україну, але це ж просто опера», — виправдовувалась вона.
Схожу позицію має і керівництво бельгійського Королівського театру Ла Монне, яке всіма силами намагалось уникнути цієї акції. Звістка про те, що вийдуть протестувати активісти, розлетілась бельгійськими ЗМІ разом із відкритим листом від «Promote Ukraine».
Автором звернення став бельгійський культурний експерт Берт Гавел. Українські активісти намагались залучити до кампанії саме місцевих, щоб максимально достукатись до бельгійської аудиторії.
Те, що зараз відбувається в Україні, — йдеться в листі «Promote Ukraine», — це не абстрактний конфлікт між державами, а радше кульмінація кампанії, яку десятиліттями провадять на політичному та культурному фронті з метою заперечити українську націю, зокрема через позиціонування російської культури як слов’янського стандарту та заперечення існування України як незалежного культурного простору
Керівництво театру прибрало з сайту свою суперечливу заяву про новий сезон та напередодні маніфестації запросило активістів до себе на розмову, щоби попросити скасувати протест.
Представники «Promote Ukraine» прийшли на зустріч із автором відкритого листа Бертом Гавелом та українською письменницею Гаською Шиян. Та переїхала до Брюсселя незадовго до широкомасштабної війни. Разом їм вдалося змінити погляд менеджменту театру на ситуацію.
«Лист допоміг їм побачити суперечності в їхніх інтелектуальних аргументах. Окрім того, важливим був склад групи: прийшли українські активісти, які живуть у Бельгії, а також митці. А головне, вони абсолютно не усвідомлювали, як їхні дії та слова може легко використати російська пропаганда як зброю проти Заходу», — каже Берт Гавел, розповідаючи про перебіг перемов.
Активісти запропонували театру рішення — показати знищені росіянами культурні будівлі просто на стінах опери. Наприклад, за допомогою світлової проєкції продемострувати, що сталось після бомбардувань росіянами Маріупольського драмтеатру.
І Королівська опера погодилася. Хоча зробити проєкцію не вдалося технічно, на фасаді будівлі вивісили величезний банер із зображенням театру в Маріуполі.
А замість афіш російських «Пікової дами», «Євгенія Онєгіна» з’явилися промовисті «Листівки з України» від Українського інституту. На них зображено українські культурні заклади — до війни і після російських бомбардувань.
Активістка «Promote Ukraine» Яна Бровдій переконана, що змінити погляди європейців на російську культуру можна і треба, хоч це й вимагає чимало сил та роботи: «Нам всім би хотілося, щоб це не займало так багато часу, щоб російський культурний контент був скасований уже зараз у всіх країнах ЄС. Але насправді, як нам показує досвід, це тривалий процес, і нам потрібно постійно пояснювати, чому в час війни, агресії і геноциду Росії проти України просто ставити російську культуру напоказ — навіть якщо це класика — неправильно. Сподіваємось, що в цій боротьбі в культурній сфері ми також переможемо».
Джерело: RFI
