Євродепутат Міхаель Галер: “Арешт Саакашвілі мобілізував обидві сторони”

Місцеві вибори в Грузії пройшли здебільшого гладко, але під час їхнього проведення не було створено рівних умов між керівною та опозиційними партіями. Це коментар німецького євродепутата Міхаеля Галера (фракція Європейської народної партії), який очолював делегацію Європарламенту зі спостереження за виборами в Грузії. Пан Галер поговорив з Промоут Юкрейн після повернення з Тбілісі.

Пане Галер, розкажіть нам, будь ласка, які Ваші головні висновках про вибори у Грузії?

Основні висновки, я б сказав, двоякі. Перший – це як пройшов день виборів і технічне забезпечення цього процесу. Я думаю, що день голосування в більшості випадків, за винятком деяких інцидентів, пройшов мирно й спокійно. Також у порядку були технічне забезпечення, правова база щодо списку виборців, його остаточного складання і підготовки з боку Центральної виборчої комісії. І на вибори також прийшло більше людей, що можна тільки вітати. З іншого боку, є й другий висновок: між партією влади та опозиційними партіями зовсім не було рівних умов.

Очевидно, що керівній партії допомагала така перевага, як перебування при владі, і також фінансові ресурси, які вони мали у своєму розпорядженні, були величезними у порівнянні з грошима опозиції. Ситуація була дуже несправедливою. І повідомлення, які надходять, з певною послідовністю свідчать про скупку голосів і залякування кандидатів, що змусило їх зняти свої кандидатури. Така ситуація є неприйнятною. І я думаю, що цю звичку, цю практику слід припинити, де б вона не мала місце. Згідно з численними повідомленнями, це застосувала партія влади і їхні люди на місцях.

Чи посилив політичну напруженість у країні арешт Міхеїла Саакашвілі в Тбілісі?

Я думаю, що, це, звичайно, було сюрпризом, але у мене склалося враження, що, принаймні, великих демонстрацій на вулицях не було. Крім того, він закликав людей не виходити на вулиці, а йти на виборчі дільниці. Я думаю, що насправді це мобілізувало обидві сторони. Саакашвілі мобілізував своїх прихильників, але також і тих, хто рішуче і люто виступає проти нього. Можливо, його повернення в Грузію в останню хвилину перед виборами трохи підвищило явку виборців.

Так звана угода Шарля Мішеля за посередництва ЄС має за мету вихід з політичного глухого кута в Грузії, документ передбачає дострокові парламентські вибори, якщо керівна партія не набере поріг у 43 відсотки. Але їхні результати вище, тому необхідності в проведенні цих виборів немає. Що ще має виконати Тбілісі?

Це був тільки один аспект даної угоди. Але були й інші зобов’язання, які партія влади взяла на себе виконувати й до цієї угоди, особливо це стосується реформи судової системи. Я маю на увазі, що вони, на жаль, і до виборів, і після укладення угоди не зробили те, про що було домовлено, і призначили набагато більше суддів, а також не виконали всі рекомендації Венеціанської комісії. Це сумно, але ми закликаємо всі сторони зараз, перш за все, залишитися в парламенті, це стосується опозиції, а уряду слід шукати консенсус і діалог у реформі судової системи. Вона повинна в певний момент стати інститутом, який не заперечується і не вважається частиною керівної партії, і незалежна судова система є перевагою для всіх громадян і політичних гравців. Адже я думаю, що ніхто з уряду або опозиції, змінивши свою роль, не хоче стати жертвою свавілля з боку будь-якого нового уряду. Ми бачили цю конфронтацію протягом багатьох років між основними партіями і в політичному житті в цілому. Її необхідно подолати, і поки угода (між ЄС та Грузією) від 19 квітня залишається чинною щодо істотних моментів, про які домовилися сторони.

Наталія Річардсон