Зруйновані ланцюжки постачання в Донецькій та Луганській областях не поновлюються. Через збройну агресію РФ Донецька область втратила 40% промисловості, Луганська — 70%. Разом з появою лінії розмежування та втратою інфраструктури це призвело до руйнування багатьох ланцюжків вартості, які майже не відновлюються. Лише прямі втрати ВРП двох областей оцінюються у розмірі більше 50 млрд дол США за 5 років з 2013 по 2018 рік.

Регіон кожен рік втрачає мільярди через високі безпекові ризики. У 2019 році співвідношення капітальних вкладень до ВРП в Донецьку область становило 14% (дев’яте місце серед областей України), а в Луганській області — 8%, що є найнижчим результатом серед усіх областей. При цьому, у реальному вимірі це все ще менше рівня 2013-го. У 2019 році на регіон припадало лише 5,4% від усіх капітальних інвестицій в Україні, тоді як у 2013-му — 15,7%.

Отримати комерційний кредит донецькому та луганському бізнесу майже нереально. Банки не ризикують кредитувати бізнес у регіоні через високі воєнні ризики та небажання приймати в заставу активи розташовані там. На регіон припадає менше 1% від загального обсягу кредитів, виданих банками бізнесу. Підприємства фінансують інвестиції власним коштом — 81% у Донецькій області та 57% у Луганській у 2019 році.

Як відновити довіру інвесторів

Знизити військово-політичні ризики ведення бізнесу та інвестування. Впровадження страхування ризиків від фізичних пошкоджень внаслідок бойових дій допоможе не тільки  отримати фінансування місцевому бізнесу, але і збільшити залучення нових капітальних інвестицій. Страхування має розповсюджуватися на експортні та логістичні контракти, сільськогосподарські посіви, застави підприємств, що надаються банкам, приватні інвестиційні проєкти.

Знизити поріг для використання програми “інвестиційні няні”. Пропонується знизити поріг в регіоні для участі у програмі до 5 млн євро інвестицій та 20 нових робочих місць, що в 4 рази нижче, ніж пропонується для проєктів в інших областях України. В комбінації із страхуванням військових і політичних ризиків та відновленням інфраструктури регіону це може дати істотне зростання внутрішніх та іноземних приватних інвестицій.

Серед ініціатив ще пропонуються інвестиції в інфраструктуру індустріальних парків, створення центрів підтримки підприємництва, кастомізація загальнодержавних програм розвитку бізнесу у відповідності до специфіки регіону.

Як допомогти місцевому бізнесу

Будівництво залізничної гілки на Луганщині та електрифікація залізниці до Маріуполя. З’єднання луганської залізниці з національною мережею дозволить доставляти вугілля на Луганську ТЕС з підконтрольної Україні території, як наслідок – зменшить енергетичну залежність від Росії. Крім того, це буде поштовхом для розвитку регіону, адже зменшить витрати часу на пересування та здешевить логістику товарів. Електрифікація залізниці до Маріуполя відкриє перспективу запуску високошвидкісного сполучення із Запоріжжям, а також знизить вартість вантажних перевезень.

Забезпечити безперешкодне постачання електроенергії споживачам. Відновлення мережевої інфраструктури та будівництво нових підстанцій дозволить розблокувати роботу трьох ТЕС у регіоні, зменшити втрати електроенергії, покращити надійність енергопостачання не тільки споживачів Донецької та Луганської областей, а й споживачів прилеглих регіонів.

Розмінувати поля, надати компенсації за землі, вилучені під фортифікаційні споруди, та запровадити довгострокові державно-приватні проекти меліорації. Україна є третьою країною в світі за мінним забрудненнями. Допомога держави з розмінування земель вивільнить площі для сільського господарства. Також важливо надати компенсації власникам, чия землі опинилася під фортифікаційними спорудами, наприклад, надавши аналогічні за родючістю ділянки або грошові компенсації. Державно-приватне партнерство у інвестиціях у системи зрошення дозволить виробникам підвищити урожайність основних культур та дати поштовх виробництву сільськогосподарської продукції з більшою доданою вартістю.

Як зробити регіон комфортним для життя та роботи

Сприйняття регіону як «району підвищеної безпеки», інтеграція військовослужбовців в громади та розвиток батальйонів тероборони. Підвищення військової дисципліни та впровадження стандартів НАТО сприятиме зростанню довіри у взаємодії з місцевим населенням та зменшить ризики загострення бойових дій. Завдяки побудові військових містечок громади зможуть побачити в військових не тільки тих, хто приїхав «воювати», але як тих, хто водить дітей в школи, сплачує податки, живе з родиною. Контрактування людей на територіальну оборону та їх підтримка з боку місцевого бізнесу та влади, а також ефективна робота системи оповіщення підвищить рівень безпеки в регіоні.

Пільгові кредити на капремонт будинків та збільшення частки відшкодування при енергомодернізації. Надання пільгових кредитів на капітальний ремонт будинків у рамках муніципальних програм дозволить зменшити дефіцит якісного житла, який виник через відсутність нового житлового будівництва. Також допоможе зробити доступнішим якісне житло в регіоні підняття до 70-90% частки відшкодування містом чи державою витрат на енергомодернізацію.

Покращення сталості і якості медичних, освітніх та адміністративних послуг на різних рівнях надання допомоги населенню. Створення системи адміністративних мультицентрів в громадах, де розташовані КППВ та оптимізація спроможних мереж освітніх та медичних послуг підвищить якість життя людей у найбільш вразливих громадах, а також спростить подальшу реінтеграцію окупованих територій.

Будівництво обласних лікарень. Відновлення роботи Луганської та Донецької обласних клінічних лікарень дозволить забезпечити на сучасному рівні високоспеціалізованою медичною допомогою (ІІІ рівня) мешканців міст та районів, які проживають на підконтрольній уряду України території, вдвічі зменшити витрати бюджетних коштів на утримання ліжкового фонду.

Серед ініціатив ще пропонуються диверсифікація джерел та реконструкція систем постачання питної води у громадах, впровадження дуальної освіти в ПТУ, впровадження моніторингу довкілля, розвиток приміської залізниці для мобільності людей тощо.

Для фінансування цих та інших ініціатив пропонується створити Консорціумний фонд. Створення фонду допоможе залучити іноземних донорів та забезпечити прозорість розподілу коштів на ці проєкти. Фонд можна створити за прикладом фонду E5P, або чорнобильського фонду «Укриття», які були під управлінням ЄБРР, із внеском України у 5% вартості активів фонду, що могли би скласти 2,5-3 млрд євро.

 

Джерело: Центр економічної стратегії

 

Всі Новини ›