Як позбутися тіньової економіки в Україні?

Днями Міністерство економіки України оприлюднило аналітичну записку, яка стосується тенденцій тіньової економіки в Україні за 2020 рік. За цими даними рівень тіньової економіки в країні торік становив 30% від обсягу офіційного ВВП. З чим пов’язаний такий великий відсоток тіньової економіки в Україні, і до яких наслідків це може призвести?

Реальний розмір тіньової економіки не знає ніхто. А цифри, якими оперує Мінекономіки, отримані у результаті розрахунків за методологією, що так чи інакше спирається на низку припущень. Однак, цифри розміру тіньової економіки коливаються від 30% до 40% у залежності від методології органів, які здійснюють прорахунки. І це, мабуть, один з найбільших показників у Європі.

Важливо не лише оперувати цифрами, а завжди з’ясовувати причини. Ключовим є те, що учасники економічних процесів України знаходяться у нерівних умовах. Одні з них можуть оптимізувати податки, що значно зменшує навантаження на бізнес, і, відповідно, підвищує його рентабельність. Інші намагаються працювати «по-білому», тому вже від самого початку програють, заробляючи менше, а більшість навіть йде з ринку. Через це, останні теж починають використовувати сірі інструменти, аби триматися на плаву.

Отже, серед основних причин переходу до тіньової економіки:

Відсутність справедливого правосуддя та ефективної судової системи. Якщо у нас є суворі закони, які визначають, як саме має працювати система, але немає ніяких санкціонованих інструментів як примусити її працювати, то правила не діятимуть. Саме тому суворість українських законів компенсується необов’язковістю їх виконання.

Банки не можуть кредитувати українські компанії, саме через їхню оптимізовану звітність. За оцінками банкірів (це суб’єктивні дані), приблизно 95% українських компаній оптимізують податки.  Це означає, що компанії зазнають витрат, щоб оптимізувати податкове навантаження. Наприклад, оптимізація податку на прибуток сягає від 7% до 12%. Ці гроші йдуть в тінь, а потім певним чином повертаються до підприємств. Тобто над цим працює ціла сіра індустрія у співпраці с фіскалами.

Чиновники, які не зацікавлені у детінізації. Співробітники фіскальних органів дозволяють працювати економіці в тіні. Вони реально бачать хто оптимізує, а хто ні, і отримують з цього корупційну ренту, фактично хабар.

Якщо ми говоримо про ПДВ, то за різними оцінками, річні «скрутки» і втрата на цьому бюджету перевищує 50 млрд грн. І це конкретний інтерес окремих чиновників, які отримують з цього високий чорний прибуток.

Велике податкове навантаження та відсутність фінансів для розвитку. Українські компанії не мають банківського ресурсу для кредитування, відповідно, економлячи на податках, вони збільшують обіг свого інвестиційного або обігового капіталу.

Проте існує ряд інструментів, впровадження яких дозволить у перспективі позбутися тіньової економіки в Україні:

1. Реформа судової системи. Тільки це примусить усіх працювати у рівних умовах.
2. Лібералізація податкового законодавства. Лише впровадження податку на виведений капітал, за оцінками Українського інституту майбутнього, вдвічі зменшить тінізацію економіки. Наприклад, той самий податок на прибуток не потрібно буде оптимізувати, внаслідок чого у компаній вирівняється звітність: їм стане простіше отримувати кредитування, відповідно вони збільшать свою капіталізацію, прибутки та масштаби діяльності.
3. Автоматизація усіх процесів. Мова йде про «e-government», тобто зменшення впливу людського фактору в усіх процесах оцінки платників податків. Мабуть, це буде один з найголовніших інструментів у боротьбі з «тінню».
4. Підвищення ліквідності, збільшення кредитування, підтримка виробників та споживання. Тоді компаніям не потрібно буде уникати офіційних платежів, тому що вони матимуть ліквідність, попит та інструменти для розвитку свого бізнесу.

Анатолій Амелін, директор економічних програм UIF