Воєнні злочини Росії в Україні

Страшна реальність

Міжнародний інформаційний простір наповнений даними та фотографіями з України щодо страшних злочинів, скоєних після нападу Росії 24 лютого 2022 року.

Світ побачив війну, у яку неможливо було повірити. Адже навіть під час війни мають дотримуватися правил проведення бойових дій та норм міжнародного гуманітарного права, до якого належать Женевські конвенції 1949 року й Додаткові протоколи до них, Гаазькі конвенції тощо.

У порушення положень міжнародного права, загальних принципів людяності та моральності були вчинені майже всі тяжкі воєнні злочини. Так, відповідно до звіту ОБСЄ, найбільш тяжкими злочинами, відповідальність за які вже на поточній стадії розслідувань приписується Росії, є цілеспрямовані вбивства цивільних осіб, зокрема журналістів і правозахисників; жорстоке поводження із цивільними особами, зокрема зґвалтування жінок і дівчат; викрадення й депортація великої кількості цивільних осіб тощо.

Звірства були скоєні у таких масштабах, що на всесвітньому економічному форумі 2022 року в Давосі, який проводився без участі Росії, у будівлі «Російського дому» розташувався «Будинок воєнних злочинів».

Так, під час російського вторгнення, у березні 2022 року, були здійснені масові вбивства та катування цивільного населення в Бучі, Ірпені, Ворзелі та інших населених пунктах навколо Києва. Тільки в Бучі внаслідок обстрілів, катувань, убивств загинуло понад 420 мирних жителів, зокрема жінки, діти. Відомі міжнародні видання, такі як Deutsche Welle, The Economist, Bellingcat, BBC та The New York Times публікували підтвердження звірств, скоєних Росією.

Враховуючи зазначене, 14 квітня 2022 року парламент України затвердив, що вчинені збройними силами Російської Федерації грубі порушення законів та звичаїв війни вважаються такими, що спрямовані на знищення українського народу.

Крім того, Верховна Рада України звернулася до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав із закликом щодо визнання вчинення російською федерацією геноциду українського народу, а також злочинів проти людяності та воєнних злочинів на території України.

Скоєні злочини мають залишитися в історії персоніфікованими. Так, вони були скоєні за наказами. Але виконавці – це не командування збройних сил Росії, не її керівництво, це звичайні російські люди, військові. Інформація про тих, хто вчиняв злочини на території України або віддавали злочинні накази, збирається й буде опублікована у «Книзі катів», створення якої анонсував Президент України Володимир Зеленський.

Варто пам’ятати, що у цій ситуації найстрашніше – це скалічені долі, зламане життя сімей загиблих. Зґвалтовані жінки та діти, цинічно знищенні цивільні особи у підвалі театру в Маріуполі, катування та вбивства – усе це трагічні історії смерті та зруйнованого життя внаслідок воєнних дій Росії.

Мінімальна міра справедливості, яка має настати, полягає в тому, що винні мають бути покарані згідно з правилами відповідальності, встановленими законом.

Хто відповість?

За воєнні злочини відповідальність може бути як країни, так і конкретних людей. Серед видів відповідальності – санкції, репарації, компенсації Україні та її громадянам за спричинені Росією злочини й шкоду, кримінальна відповідальність винних осіб.

Збір, фіксація доказів завданої шкоди та її відшкодування – це один із напрямків роботи України з метою відновлення своїх порушених прав. Крім того, важливим залишається питання відповідальності конкретних осіб.

Так, у травні 2022 року в Україні був винесений перший вирок російському військовому Вадиму Шишимаріну, який розстріляв 62-річного беззбройного чоловіка за декілька метрів від його дому. Прокурори надали докази, зокрема автомат, із якого військовий здійснював постріли, висновки судових експертиз і результати проведеного слідчого експерименту. Вирок суду – довічне ув’язнення.

Важливим є те, що за такого роду злочин має відповідати не лише особа, яка його скоїла, а також командир, керівництво, які дали такий наказ або не вжили всіх можливих заходів у межах своїх повноважень для відвернення або припинення цього порушення. Такий підхід до відповідальності закладений у Додатковому Протоколі 1 до Женевських конвенцій.

Тобто відповідальність за скоєні злочини в Україні, згідно з результатами розслідувань, нестимуть не тільки солдати, а й їхні командири та вище керівництво Росії, зокрема президент Владімір Путін. Сумнівно, що численні страти й убивства цивільних громадян здійснюються не за вказівкою та без відома керівництва держави. У такому випадку доказування стає набагато складнішим, адже слідство зазвичай не може надати прямих матеріальних доказів, як у справі Шишимаріна, необхідно довести зв’язок між наказами керівництва та наслідками їхньої реалізації. З іншого боку, враховуючи масштаби злочинів в Україні, системність та публічність наслідків, важко уявити, що відповідальність має бути тільки для виконавців.

Як відбувається розслідування військових злочинів Росії в Україні

Незважаючи на велике поширення в інформаційному просторі даних (фактів) щодо злочинів, Росія нічого не робить для їхнього розслідування та притягнення винних до відповідальності.

Відповідно до даних Офісу Генеральної Прокуратури України, станом на 24 травня 2022 року зареєстровано 19 821 воєнний злочин. Загинуло 234 та поранено 433 дитини.

Окрім роботи слідчих органів та прокуратури, докази російської агресії збираються на єдиній загальнодержавній платформі Офісу Генерального прокурора за заявами потерпілих та свідків.

Відкриваються провадження органами прокуратури України, також ініційовані провадження іноземними міжнародними інституціями.

При цьому важливим є те, що безпосередньо розслідування проводиться із безпрецедентним за масштабами залученням міжнародних експертів. Усе це свідчить про відкритість України, її готовність провести прозоре й неупереджене розслідування та наявність віри в те, що правда і справедливість переможуть.

Так, відповідно до повідомлення президента Франції Емманюеля Макрона, на Київщині французькі жандарми й експерти допомагають українському і міжнародному правосуддю збирати докази та встановлювати відповідальність.

Крім того, Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі розпочав повномасштабне розслідування злочинів, пов’язаних із військовою агресією Росії проти України. Прокурор МКС Карім Хан уже двічі від початку війни побував в Україні й особисто спілкувався зі свідками, бачив наслідки агресії в Бучі. У рамках розслідування злочинів МКС ведеться робота із залученням 39 країн, що забезпечує повне та неупереджене розслідування.

Крім того, ЄС, США та Велика Британія створили Консультативну групу для координації зусиль із притягнення до відповідальності причетних до воєнних злочинів під час війни РФ проти України. У пресрелізі зовнішньої дипломатичної служби ЄС зазначається, що Консультативна група має на меті впорядкувати зусилля з координації та комунікації, щоб забезпечити передовий досвід, уникнути дублювання зусиль та заохочувати оперативне розгортання фінансових ресурсів і кваліфікованого персоналу для задоволення потреб Прокуратури України як законного органу в Україні, відповідального за роботу з переслідування воєнних злочинів на своїй території.

Ніколи знову?

Вочевидь, першочерговим завданням на сьогодні є зупинити агресора, не допустити повторення та гарантувати безпеку не тільки України, а й усієї Європи. Адже ігнорування та безкарність породжує нові злочини.

З цього приводу найважливішими є спільні дії, підтримка України державами Євросоюзу. Україна має бути країною-кандидатом у члени ЄС найближчим часом. Адже ціною власного життя українці доводять щодня свою прихильність демократичним цінностям Європи та забезпечують мирне життя сусідніх європейських країн, захищають свободу й демократію Європи.

Діана Дегель – MBA, українська юристка з 20-річним досвідом. Останні п’ять років працює в найбільшій юридичній фірмі України «Астерс»