Каральна машина Кремля не збирається уповільнювати свій хід. Навпаки, після завершення «псевдовиборів» до Держдуми, путінська влада продовжує руйнувати та знищувати все те, що ще залишилося хоч трохи демократичного та вільного в Росії.
Будь-яке «інакомисліє», будь яка точка зору, відмінна від кремлівсько-офіційної є приводом до «каральних» заходів з боку влади. Будь-яка незалежна журналістська, правозахисна чи суспільна активність, що проводиться без «благословення» Кремля – поза законом.
Міністерство юстиції РФ включило до реєстру ЗМІ – «іноагентів» – 22 журналіста і правозахисника. Серед них – головний редактор «Медіазони» Сергій Смирнов, видавець проекту Петро Верзілов і учасники руху «Голос» («Голос» включений до реєстру незареєстрованих громадських об’єднань- «іноагентів»). Також до реєстру ЗМІ – «іноагентів» потрапив правозахисний проект «Зона права» і ТОВ «ЗП» – це засновник «Медіазони».
Цілі видання були включені до реєстру «іноземних агентів» – це поставило їх на межу знищення. «Медуза» виявилася практично розорена в одну мить, «Радіо Свобода» евакуює співробітників з Росії, а VTimes після включення до реєстру оголосив про припинення роботи та закриття.
Що таке ЗМІ-«іноагент»?
Поняття ЗМІ-«іноагент» з’явилося в 2017 році, коли Russia Today в США змусили зареєструватися як іноземного агента по закону FARA. Маргарита Симоньян обурювалася, Путін картинно переживав про свободу слова в США і просив Держдуму підготувати «дзеркальну відповідь». Справу доручили Петру Толстому. Відповіддю і став закон, який повинен був дати можливість Мінюсту примусити деякі іноземні (тільки іноземні!) ЗМІ увійти до реєстру і маркувати свої матеріали будь-якої позначкою.
Законотворці запевняли, що цей закон взагалі не стосується російських ЗМІ, це «чисто відповідь американцям на утиск RT», і використовувати його будуть мало не один раз, міра абсолютно вимушена тощо. Прийняли одноголосно…
Потім закон поступово, правка за правкою, трансформувався. Зрештою до нього додали можливість визнавати «іноагентами» і російські юридичні особи, якщо вони поширюють інформацію «іноземних агентів». Таким чином, влада Кремля поставила жирну крапку на російських незалежних ЗМІ.
Тепер не потрібні жодні докази. Влада навіть не надає їх у суді. Каральне судочинство у дії. А отримати маркування «іноагента» практично дорівнює отримати клеймо «ворога народу». А з «ворогами – розмова коротка».
Занесення до карального списку представників громадського руху «Голос» напряму залежить від результатів минулого голосування на виборах до Держдуми. Вибір людей, яким присвоєно ярлик, напряму корелює з «Картою порушень».
«Іноагентами» визнали координаторів саме тих регіонів, звідки приходило найбільше повідомлень про порушення на виборчих дільницях. Не виникає ніяких сумнівів, що «Голос» піддався переслідуванню саме через свої інформаційні та аналітичні проекти, що висвітлювали численні системні порушення виборчого законодавства.
Ціна репресій
Придушуючи «неугодних», влада підтримує власну, повністю підконтрольну Кремлю, інформаційну машину. Путін не шкодує гроші на пропаганду: у 2022 році бюджет витратить на підтримку провладних державних ЗМІ рекордні 89,6 мільярда рублів. У підсумку це більше, ніж бюджети 47 регіонів країни.
Згідно з проектом бюджету на 2022 рік, найбільш значне зростання субсидій буде у ВГТРК – відразу на 11 млрд рублів, до 33,4 млрд. Рекордні 28,7 млрд рублів виділяються на утримання Russia Today, що на 1,3 млрд більше минулорічних субсидій. МІА «Росія Сегодня» (РІА «Новини») теж рекордно збільшують субсидії – на 1,8 млрд до 9,3 млрд рублів. Дотації «Громадському телебаченню Росії» зросли з 4,6 до 5,5 млрд.
У свою чергу, агентству ТАСС надійде з бюджету 3,7 млрд рублів, а телеканалу збройних сил «Зірка» – 1,86 млрд рублів. На телеканали Ради Федерації і Державної Думи виділять 300 і 350 млн рублів відповідно. А «Парламентська газета» отримає 207,2 млн руб. Тільки на «показове «висвітлення» Головного військово-морського параду Кремль видасть «Першому каналу» додатково 268,5 млн руб.
Тотальне придушення свободи та демократичних цінностей тільки поглиблює прірву, якою Кремль відгородився від оточуючого світу. Така ситуація не може не лякати жителів РФ, які на власні очі бачать, до якого «щасливого життя» довів країну «довічний диктатор» та його оточення.
Петицію про скасування закону про «іноагентів» підписали вже 148 тисяч росіян. Та Кремлю глибоко начхати на думки та очікування власного населення. Стан справ із свободою слова в Росії останнім часом все більше нагадує приказку, по якій: «про покійника треба говорити або гарно, або – ніяк»…
Юрій Федоренко, керівник ГО «Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод»
Опінія автора не завжди співпадає з позицією редакції