Війна Росії проти України триває вже восьмий рік

З 2014 року бойові дії на Донбасі фактично не припиняються. Тим часом останніми днями активно шириться інформація про можливе широкомасштабне вторгнення російських військ на нашу територію. А все тому, що Росія зосередила десятки тисяч військових у своїх західних областях та в окупованому Криму.

Підготовка до вторгнення?

Звісно, достеменно ніхто, окрім генералів Путіна, не знає планів Кремля. Водночас такі впливові західні медіа, як The New York Times, Bloomberg, цитуючи свої джерела в розвідці, попереджають про ймовірність зимового наступу Росії. Наразі, за даними американської розвідки та українського військового керівництва, на півночі та сході від України зосереджено приблизно 92 тисячі російських військових. Збільшення кількості військових фіксують у Криму та поблизу міста Єльня, яке розташоване недалеко від кордону Росії з Білоруссю. Ба більше, у Росії мобілізують десятки тисяч резервістів, які повинні будуть підтримувати окупаційний режим на захоплених територіях.

Держсекретар США Ентоні Блінкен навіть заявляв, що, враховуючи нещодавню історію з нарощуванням російських військ, може йтися про підготовку до вторгнення.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на пресконференції в Брюсселі напередодні зустрічі країн-союзниць, яка відбулася в Ризі, виступив із застереженням на адресу Москви.

«Ми, звичайно, стурбовані тим, що бачимо в Україні та навколо неї. НАТО проводить ретельний моніторинг ситуації навколо України й ділиться даними із союзниками. Зараз немає впевненості в тому, якими можуть бути такі дії Росії. Але той факт, що концентрація військ триває і Росія вже використала свої війська проти України, є приводом для тривоги», – сказав Єнс Столтенберг.

Водночас він додав, що Росія продовжує незаконну окупацію Криму, дестабілізує ситуацію на сході України та, як і раніше, здійснює кібератаки проти цієї держави. Усе це – причини для серйозного занепокоєння.

«Уряд у Москві має запобігти подальшій «ескалації». Інакше йому доведеться «заплатити високу ціну», – наголосив генеральний секретар НАТО.

А керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов назвав терміни вторгнення. За його інформацією, йдеться про січень-лютий 2022 року. Натомість Росія у вже традиційній манері в усьому, що відбувається, звинувачує всіх, окрім себе. Так, прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков намагається переконати світ у тому, що саме Україна планує агресивні дії проти Донбасу, так званих «ДНР» і «ЛНР», та приймає військових інструкторів із країн НАТО. Щоправда, окрім цих слів, інших доказів своєї правоти Кремль навести не може.

Проте концентрація військ поблизу українського кордону не є єдиним фактом, який викликає стурбованість. Адже протягом останніх шести місяців очільник Кремля та кілька інших російських високопоставлених чиновників опублікували свої статті, де агресивно висловлювалися щодо України. У цих статтях вони ставили під сумнів право на існування України як держави, а також відмовлялися визнавати демократично обрану українську владу.

Зокрема, довірена особа Путіна та Секретар Ради безпеки Росії Ніколай Патрушев висловив думку, що на Україну чекає «афганський сценарій». Таким чином він вказував на небезпеку розпаду країни.

Путін «протискає» вигідні для Росії рішення

Директор Інституту світової політики Євген Магда наголошує, що війна Росії проти України триває вже восьмий рік, її жертвами стали понад 14 тисяч людей.

«Бойові дії на Донбасі, на жаль, не вщухають із 2014 року, перемир’я мають скоріше формальний характер. Тож можу сказати, що наразі може йтися швидше про розширення масштабів вторгнення. Саме про такий варіант розвитку подій західні медіа почали писати ще на початку листопада. Офіційний Київ цю думку теж поділяє. Водночас необхідно розуміти, що гібридна війна – це не лише бойові дії, а й економічний, інформаційний компонент. А інформаційні війська Росії – дуже гарно підготовлені та дислокуються по всьому світу. Чи не найбільше їх зосереджено в Європі. Тому Росія прагне різними способами максимально нівелювати самостійність України на міжнародній арені, використовуючи елементи шантажу та тиску», – так характеризує нинішні події Євген Магда.

Також експерт не бачить можливості для Росії утримувати значні українські території. На його переконання, росіяни забажають вихолостити українську військову інфраструктуру, але в такому разі найімовірніший формат авіаударів. Прогнозувати ефективність відсічі складно, оскільки Україна не мала нагоди перевірити ефективність своїх сил протиповітряної оборони. Можна сподіватися на допомогу західних союзників, однак треба розуміти, що в короткі терміни розгорнути велику кількість засобів ППО неможливо, навіть якщо Захід їх надішле.

Так, на переконання Євгена Магди, наразі Путін своїми діями переслідує кілька цілей. «Думаю, що нині він нагнітає ситуацію, щоб “протиснути” потрібні й вигідні для Росії рішення. Йдеться про готовність України сісти з бойовиками за стіл перемовин, запуск Північного потоку-2 і визнання паритетності Владіміра Путіна з лідерами Великої сімки (скажімо, у формі неформального саміту Ради безпеки ООН)», – вважає експерт.

У своєму бажанні змусити Європу погодитися на запуск Північного потоку-2 путінський режим іде по лезу бритви. А якщо вони розпочнуть навіть і сильно замасковану військову операцію, то в кінцевому результаті це означатиме кінець Північного потоку-2. До того ж Росія вже втратила момент раптовості. Адже світ поінформований про можливу військову ескалацію з боку Кремля.

Водночас Євген Магда звертає увагу на те, що в акваторії Чорного моря часто перебувають американські ракетні есмінці. Так, вони там були навесні, є й зараз. А от у них дуже потужна система ППО, й вона може практично повністю перекривати територію України. Звісно, що не в повному обсязі, але це важливий фактор. Одна справа, коли льотчики відчувають себе в безпеці, а інша – коли їм можуть загнати ракету під крило.

Не варто забувати про санкції, які у випадку відкритої агресії може запровадити США проти Росії. Також Україні можуть надати військово-технічну підтримку, але воювати за нас не будуть. Не залишається в цій ситуації осторонь і Європа. На жаль, всередині ЄС не хочуть активно реагувати на очевидну причетність Росії до кризи з мігрантами на кордоні Білорусі та Польщі. Зрозуміло, що Європейський Союз уже вперся у скляну стелю щодо санкцій проти Росії, зруйнувати яку може хіба що відкрите вторгнення. Проте чітка політична заява Ради ЄС про можливість функціонування Північного потоку-2 винятково відповідно до норм Третього енергетичного пакета могла б мати ефект холодного душу для Кремля. У разі реального вторгнення Захід міг би відключити Росію від системи платежів SWIFT та оголосити повітряний простір зоною, закритою для польотів військових літаків.

Натомість Росія бажає збільшити свій вплив на Україну й діяти не лише через своїх засланих агентів, яких наразі на нашій території немало. Адже в Кремлі як інструмент впливу на всю країну, зокрема її зовнішню політику та вступ до НАТО, розглядають захоплення частини Донбасу, тобто відносно невеликої території України.

Можна припустити, що в Путіна є побоювання стосовно того, що ця мета не буде реалізована. Росія контролюватиме частину України, але не реалізує головний свій план – максимальний контроль над державою.

Таким чином, повномасштабне вторгнення Росії в Україну можливе, проте малоймовірне. Так вважає більшість аналітиків. Водночас потрібно пам’ятати: якщо Кремль щось замислює, то він має кілька планів розвитку подій із досягнення своєї мети. Таким планам РФ потрібно протистояти системно й наступально, використовуючи всі можливі інструменти.

Катерина Братко