Вітольд Ващиковський: Війна чи черговий маневр? Що загрожує Україні?

Про що свідчить нарощування російських військ на українському кордоні? Як виглядатиме війна, якщо вона станеться? Що стоїть за польською прикордонною кризою й наскільки готовий Захід допомогти Україні? На ці дуже непрості запитання журнал «Огляд Україна Брюссель» шукав відповіді серед євродепутатів, політиків України та Білорусі, а також західних та українських експертів.

Вітольд Ващиковський – польський євродепутат (фракція Європейських консерваторів і реформістів), голова делегації ЄС-Україна у Європарламенті, колишній міністр закордонних справ Польщі

Скупченні мігрантів на білорусько-польському кордоні – це не польська прикордонна криза. Це гібридна атака Лукашенка на кордоні ЄС, не тільки на кордоні Польщі, а й Литви та Латвії. Причому це не лише кордони Євросоюзу, а й кордони НАТО. Лукашенка використовує мігрантів і вводить їх в оману, повідомляючи, що через Польщу вони можуть отримати доступ до Німеччини або й далі на Захід, куди вони можуть легально переїхати й користуватися соціальними пільгами. Їм не повідомляють, що перетин кордону з Польщею й далі здійснюється нелегально. Без польських віз перетин кордону є незаконним. Таким чином, люди повинні були би попросити притулку й залишитися в таборі для біженців у Польщі, відповідно до законодавства ЄС, чого вони не хотіли спочатку.

Зараз усі в Європі розмірковують, що стоїть за цими діями Лукашенка. Ми припускаємо, що це сценарій Путіна. Одна з причин полягає в тому, що Путін використовує мігрантів, щоб почати переговори щодо цієї справи з Європою – якщо почнуться переговори між Білоруссю та ЄС, тоді Лукашенка доведеться офіційно визнати президентом Білорусі. Після цього також будуть зняті санкції, які раніше були накладені на Лукашенка.

По-друге, це може бути так зване «маскування» для прикриття дій, що відбуваються в Україні – концентрації російських військ на українському кордоні. Поки ми зайняті Білоруссю, Путін почне атаку на Україну. Обидва сценарії можуть бути правдивими і відбуватися одночасно.

Час підібраний ідеально: ЄС зайнятий внутрішньо, американці також зайняті внутрішньою політикою, тому на міжнародній арені наявний вакуум, який Путін може заповнити своїми діями.

Існує закономірність, що росіяни використовують час, коли інша частина світу зайнята зимовими канікулами. Це вдалий час. Я не думаю, що Путіну потрібна повномасштабна війна. Він не може дозволити собі окупувати всю Україну й виправдати це перед світом. Він хоче антимайдану. Він хоче змусити українську владу витрачати гроші на безпеку та оборону, а не на внутрішні реформи, які необхідні народу і є дуже дорогими – щоб українці втомилися від нинішньої влади, яка зосереджується на обороні, а не на внутрішніх реформах. Таким чином, він сподівається, що українці зрештою змінять владу.

Це не означає, що якогось типу невеликий конфлікт не відбудеться. Путін хоче створити сухопутний коридор, який би з’єднав Донбас і Крим, тому деякі міста, як-от Маріуполь, можуть бути в небезпеці. Інший варіант – відрізання України від Чорного моря, тут Одеса в небезпеці. Українці можуть бути незадоволені владою, яка нічого не зробила для захисту українських територій, якщо такі дії все-таки будуть. Тоді б українці знову розчарувалися в євроатлантичній інтеграції, відсутності підтримки й допомоги з боку ЄС та НАТО, і,таким чином, могли б змінити курс з євроінтеграції на Росію.

Російська пропагандистська машина готує наратив для вторгнення. Це типова закономірність для Росії – перевернути все з ніг на голову. Вони люблять звинувачувати інших, замість того, щоб пояснювати власні дії. Наприклад, концентрацію військ. Вони звинувачуватимуть українських лідерів безпеки та уряд, а також НАТО та країни-члени ЄС у їхніх стримувальних діях і пояснюватимуть, що Росія просто реагувала й захищала російську меншість в Україні – якщо це станеться.