Відколи Майдан став для ЄС символом погромів?

З легкої руки племені соловйових-скабеєвих у російський, а далі й у світовий медіа-простір заповзло слово «майдануті». Слово-тавро вміло прив’язали до України – спочатку сучасної, потім до України взагалі. Отака є держава в світі – земля Чорнобиля, земля майданутих. Дурних. Невдалих. Кривавих. Ледачих – далі додумуйте самі.

Тавру не дивуєшся, коли воно виходить від ворога. Бо що чекати від творців «кривавих хлопчиків» на Донбасі? Але коли бруд не прибирають, він розповзається. Зусиллями російських телесмітників свята історія Майдану і народу України, який його створив і вистояв, перефарбовується під безлад, якщо не криваве безумство.

Майдан як уособлення кривавих подій, які руйнують мирну і щасливу державу, нещодавно яскраво описував у розлогому телеінтерв’ю керівник держави-сусідки на півночі. Творцями цього жаху були «майдануті» – ми з вами, українці. Знаючи наперед, що підтримки на виборах чекати годі, керівник погрожував, що не дозволить таким же майданутим у Білорусі повторити Майдан.

Нема нічого дивного й тут: хіба ми не знаємо, як переобирається влада усіх рівнів у Білорусі протягом уже чверті століття? Як зникали там опозиційні політики, змушені були виїжджати інакодумці? Хіба ми не бачили справжнього вердикту білорусів в неділю, 17 серпня, в багатосоттисячних демонстраціях у столиці і десятках інших міст і сіл?

Але дивуємося, коли кремлівсько-мінська лексика використовується європейською верхівкою. Коли Революція гідності, відома усьому світові як Майдан, перетворюється на символ біди і розрухи.

А саме про це повідомляють зараз французькі, німецькі, італійські засоби масової інформації, коли турбуються ситуацією в Білорусі.

Ось підсумовують телефонну розмову президентів Макрона і Путіна: з Парижа нібито просять не допустити повторення Майдану. А ось «Ройтерс» цитує президента ЄС Шарля Мішеля: «Український досвід є дуже важливим. Ніхто не хоче повторити те, що сталося в Україні. Європейський союз не зацікавлений у новому «майдані», який призведе до хаосу в Білорусі».

Як це розуміти, шановні європейські політики?

«Ніхто» не хоче бачити народ, громадянське суспільство, яке не терпить беззаконня? Не хоче бачити сотні тисяч людей, які вимагають поважати їхній вибір на чесний і справедливий шлях розвитку?

Чи може «ніхто» не хоче бачити убивць у поліцейському вбранні, які за вказівкою влади розстрілюють мирних учасників протестів? Або може не хоче бачити російські збройні сили, які захоплюють Кримський півострів і заводять «Гради» на Донбас, збивають мирний МН17?

То висловлюйтесь чіткіше, панове очільники ЄС! Вас слухають і читають не лише в Москві. Ваша позиція – це дороговказ для 520 мільйонів громадян Європейського союзу, та й решті світа вона не байдужа.

Майдан, який ви так невдало згадуєте, є вищим виявом громадянської відповідальності і людської гідності. І його жертви, і ми, його визначні і невідомі його учасники, на цьому стоїмо і будемо це захищати. До речі, Майдан нагадав і самим громадянам об’єднаної Європи про цінності і ціну, яку за них доводиться платити.

Майдан – точка відліку справжньої України. А можливо – і нової, кращої Європи.

Андрій Веселовський, Національний інститут стратегічних досліджень