“Велике перезавантаження” від Всесвітнього економічного форуму

Іншими словами, світ, який ми невпинно вибудовували десятиліттями, більше не життєздатний і незадовільний. Давайте відкинемо його та повністю його перекроїмо якомога швидше. Часу мало, тож давайте краще не зволікати. Звучить розумно, правда?

Так, але лише за умови наявності правильних мотивів та інструментів. При більш прискіпливому погляді ця ідея ввижається набагато більш небезпечною. І ось чому. “Велике перезавантаження” – це і тема самітів-близнюків, який буде організований Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ) у січні 2021 р., і назва нещодавно опублікованої книги, співавторами якої стали засновник та виконавчий голова ВЕФ Клаус Шваб та Тьєррі Маллере, співзасновник Щомісячного барометра.

Обидва ці ресурси попереджають, що «найгірший етап пандемії ще попереду, і світ стоїть на порозі вирішального моменту», скеровуючи наратив у наступному напрямку: «проблеми більші, ніж раніше передбачалося, але наша здатність перезавантаження також більша, ніж ми раніше наважувались сподіватися”. Небезпека такого перекручування ідей полягає у цементування ілюзії, що світові еліти з уряду, бізнесу та громадського сектору, які споконвіків мали намагаютися створити безпечний, чесний і справедливий світ, раптом отримають таку нагоду в розпал глобальної кризи охорони здоров’я та скорочення ресурсів.

Звичайно, завжди краще запалити свічку, ніж звинувачувати темряву. Отже, критика полягає не в тому, що хтось наважився проголосити амбіційний порядок денний та запалити для багатьох «вогник надії»; мова йде про створення оманливих очікувань, що можна досягти кращих результатів в значно гірших обставинах. Найконсервативніші прогнози стверджують, що якби пандемія вже припинилася, світ щонайраніше зміг би відновитись – не кажучи вже про те, щоб перевершити попередні результати – до кінця 2021 року. Але ясно, як білий день, що поки що вірус не можна списувати: принаймні точно не в густонаселених та менш забезпечених частинах світу. Нам варто готуватись до того, що всі види скорочень, боргів, дефіцитів і нестач будуть відчутні значно довше, ніж найближчі кілька років, відбираючи спроможність діяти негайно. Проте заклик полягає в тому, щоб прагнути до якомога швидшого перегляду наших практик у всіх сферах життя – від освіти та охорони здоров’я до пересування та виробництва. Логічним висновком є ​​припущення, що це або наївність, або заклик не до всіх, а до когорти тих, що мають необхідні ресурси для здійснення змін у глобальних масштабах.

З огляду на півстолітню історію ВЕФ у «промальовуванні контурів світу», перше припущення щодо короткозорості його керівництва можна сміливо відкинути. Залишається гучний і чіткий заклик до тих, хто має можливість, а саме до великого бізнесу, змінити порядок речей на краще. Але якщо це заклик лише до небагатьох потужних гравців, то актуальне питання: краще для кого? Залишмо осторонь альтруїстичні утопії і подивимось правді у вічі: під час пандемії COVID-19 багаті стають багатішими, а бідні – біднішими, як це завжди було під час криз. Зворотної тенденції не спостерігається, якими б патетичними не були заклики не залишати нікого за бортом.

Згідно з нещодавнім дослідженням, у діловому світі «попит на послуги, які потребують особистої взаємодії, таких як готелі, ресторани та роздрібна торгівля, істотно скоротився. І навпаки: попит на послуги, які можна надавати віддалено або забезпечувати при обмеженій особистій взаємодії у сферах, як інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та доставка, значно зріс». «Новий порядок речей принесе користь компаніям, які пропонують товари та послуги, що допомагають людям, які працюють вдома, і дають їм можливість почувати себе безпечніше та краще”. Очевидно, ці тенденції стосуються багатших країн, основою економік яких є надання послуг, але вони в будь-якому випадку генерували більшу частину світового ВВП.

Не дивно, що секторами, які отримали найбільший поштовх, були фармацевтичні групи, які змагаються за пошук та насичення ринку вакциною проти COVID-19; технологічні гіганти, натхненні трендами роботи з дому; і торгові мережі, що пропонують замовлення через Інтернет з доставкою товарів навіть у сільські райони. Четвертим бентежним секторальним переможцем є ігрова індустрія, яка стала домінуючою в галузі розваг. Доходи в цей сектор переважно перетікли з кінотеатрів, концертів, театрів, клубів та інших розваг.

Подивимось тепер ретельніше на найприбутковіші компанії. Ось дуже скорочений список (повний список можна переглянути тут) з оцінкою їх фінансового зростання, наведений Financial Times та складений на основі даних, наявних на середину червня 2020 року:

Pictures: 
https://www.weforum.org/agenda/2020/06/now-is-the-time-for-a-great-reset/
https://www.ft.com/__origami/service/image/v2/images/raw/https%3A%2F%2Fd6c748xw2pzm8.cloudfront.net%2Fprod%2F52ca3610-b1cc-11ea-8e5f-b5788b1a4983-fullwidth.png?dpr=1&fit=scale-down&quality=highest&source=next&width=1260