У різних українських містах пройшли масові акції протесту після оголошення вироку громадському активісту Сергію Стерненку. Одеський суд визнав його винним у справі про викрадення місцевого депутата і засудив до 7 років і 3 місяців позбавлення волі та конфіскації половини майна.
Захист Стерненка наполягає на тому, що вироком у сфабрикованій справі від 2015 року (викрадення людини та вимагання 300 грн) влада покарала активіста за його відкриту проукраїнську позицію та громадську діяльність в Одесі.
Акції на підтримку Стерненка пройшли в багатьох обласних центрах. Наймасовішим був захід у Києві під стінами Офісу Президента, де зібралися, за різними підрахунками, від 2 до 5 тисяч людей. Під час акції протесту виникли сутички з правоохоронцями. Як повідомили у столичному управлінні Національної поліції, під час заворушень постраждали 27 силовиків.
24 «активні учасники» заходу були затримані й доставлені до управлінь поліції, але згодом їх усіх відпустили. За фактами подій у столиці поліція Києва розпочала кримінальне провадження.
Самого Стерненка затримали в залі суду, зараз він перебуває в одеському СІЗО.
Активіст заперечує свою причетність до викрадення і наполягає на політичній умотивованості справи. Він також є підозрюваним в іншій справі. У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту, а в замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова.
У «вбивстві» Стерненка звинувачують проросійські політики, зокрема Андрій Портнов та Олена Лукаш, чинні народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Богдан Марусяк