Українці потерпають від кібербулінгу, інтернет-шахрайства та хакерських атак

Онлайн безпека в Інтернеті – надзвичайно актуальна проблема сучасного світу. Адже без цифрового середовища сьогодні складно уявити наше життя. Однак разом з інформацією з мережі, суспільство отримує чимало проблем. Це підтверджують  результати дослідження «Безпека в інтернеті», яке провели Міністерство цифрової трансформації, Міністерство внутрішніх справ за підтримки Консультативної місії Європейського Союзу у 903 населених пунктах України. Promote Ukraine публікує основні висновки дослідження.

Кібербезпека

• 5% респондентів 15+ років за останні 6 місяців мали досвід ситуацій в інтернеті, які їх засмутили/збентежили. Показник серед респондентів 12-14 років нижчий – 14%. При цьому жінки і дівчата частіше, ніж чоловіки і хлопці зіштовхувалися з такими ситуаціями: серед жінок 15+ років 31% мали такий досвід проти 20% у випадку чоловіків.
• Близько 9% респондентів 15+ років за останні 6 місяців були жертвами кібербулінгу або кібернаклепу або насильства через зображення. Жертвами кібербулінгу були 6%, кібернаклепу – 3%, насильства через зображення – 2%. Серед респондентів 12-14 років 8% говорять, що вони були жертвами кібербулінгу за останні 6 місяців.
• Переважно респонденти, які зіштовхувалися з такими ситуаціями, не вважають їх серйозними для себе.
• Більшість респондентів 15+ років (60%) і 12-14 років (63%) вважають, що для припинення кібербулінгу мають вживати заходи в першу чергу правоохоронні органи.
• 2 з 5 респондентів 12-14 років (42.5%) за останні 6 місяців мали досвід знайомства в інтернеті з незнайомими людьми, а 13% після цього мали зустрічі з цими людьми. Серед тих, хто мав зустрічі з тими, з ким познайомилися в інтернеті, 22% нікому про це не повідомляли.
• Кожен третій респондент 15+ років за останні 6 місяців (34%) зіштовхувався з інтернет-шахрайством, хоча серед них абсолютна більшість вважають наслідки для себе несерйозними.
• Серед 8 ситуацій, які могли бути пов’язані з інтернет-шахрайством, 65% респондентів стверджують, що зіштовхувалися принаймні з 1 з них.
• 23% респондентів стверджують, що вони мали досвід зламування свого акаунту в соціальних мережах чи месенджерах.
• Питання персональних даних, що збираються в інтернеті, турбує 48% респондентів (проте з них дуже турбує – 18%), а 17% говорять про витоки персональних даних. Найбільшими загрозами для своїх персональних даних респонденти 15+ років вважають хакерські атаки (47%). На умовно другому місці – корисливі інтереси розпорядників баз (34%). Водночас, 81% в питаннях захисту персональних даних довіряють лише собі. Лише 14% довіряють державним структурам.
• Найчастіше респонденти 15+ років говорили, що для протидії шкідливим програмам на пристроях, підключених до інтернету, потрібно не відвідували незахищені сайти (54%), встановлювати антивірусні програми (47%) і не відкривати електронні листи з небезпечними вкладеннями (41%).
• З мовою ворожнечі в інтернеті зіштовхувалися 27% респондентів 15+ років і 29% респондентів 12-14 років. Крім цього, 12% респондентів 15+ років зіштовхувалися з екстремістським контентом. Абсолютна більшість тих, хто мав такий досвід, не бачили в ньому для себе серйозних наслідків.
• Серед 10 категорій населення, щодо яких ставилося запитання, чи допустимі щодо них агресивні висловлювання в інтернеті, 57% у всіх випадках відповідали скоріше або зовсім неприпустимо.

Фейки і дезінформація

• 90% респондентів 15+ років погоджуються щодо того, що в інтернеті багато дезінформації і фейків. Водночас, 57% вважають, що боротися з поширенням дезінформації і фейків мають правоохоронні органи. Ще 39% говорять про власників ресурсів і 36% – про державу.
• 73% респондентів 15+ років вважають, що вони завжди або в більшості випадків здатні відрізнити якісну інформацію від фейків, в т.ч. 27% вважають, що можуть завжди це зробити. Чоловіки більше переконані у своїх можливостях ідентифікувати фейки.

Технологічна залежність

• Серед респондентів 15+ років найбільше – 44% – погоджуються, що вони помічали, що проводять за комп’ютером більше часу, ніж мали намір. Від чверті до третини респондентів 15+ років також погоджуються, що їхні близькі кажуть, що вони забагато часу проводять онлайн, що їм траплялося їсти біля комп’ютера (або нехтувати їжею), що у них виникала сухість в очах, що вони нехтували домашніми справами. Про інші ситуації повідомляли 8-19% респондентів 15+ років.
• Серед респондентів 12-14 років  58% стверджують, що проводять за комп’ютером онлайн більше часу, ніж хотіли б, а 68.5% говорять, що близькі кажуть, що вони проводять онлайн забагато часу. Майже половина говорить про споживання їжі біля комп’ютера або нехтування домашніми справами. У третини змінився режим сну, а кожен четвертий заводить більше знайомств в інтернеті, ніж у реальному житті.
• Чим молодші респонденти, тим більш вони є технологічно залежними. Якщо серед респондентів 15-19 років середня кількість ситуацій становить 3.7, а значення індексу – 32, то серед респондентів 65+ років – 2.0 ситуацій і індекс 19.

Що у майбутньому?

Сьогодні Мінцифри разом із Міністерством внутрішніх справ та за фінансової підтримки Консультативної місії Європейського Союзу в Україні веде активну роботу над створенням єдиної онлайн-платформи з протидії інтернет-загрозам.

Платформа має на меті створити єдиний механізм, який дозволить громадянам отримувати найактуальнішу інформацію з самостійного захисту від онлайн-загроз, подавати скарги щодо порушення своїх прав із одночасним перенаправленням до відповідного органу.

Заступник Голови Консультативної місії ЄС в Україні Фредрік Весслау зауважив: «Цифрова трансформація та інновації стають невід’ємною складовою нашого світу. Пандемія не лише проявила цю тенденцію, але й пришвидшила зміни. Ось чому цифрова трансформація та інновації – ключовий пріоритет Консультативної місії ЄС.  Наша організація підтримує українських партнерів у трансформації та використанні інноваційних технологій для того, щоб правоохоронні органи були здатні надавати громадянам якісні послуги, дотримуючись принципів захисту даних, прав людини та належного врядування».

Наталя Толуб