Українці розчаровані в реформах, але готові підтримувати одне одного

Мешканці України добре обізнані про громадський активізм та готові брати участь у житті своїх громад. Про це свідчать результати останньої хвилі загальнонаціонального опитування USAID/ENGAGE щодо громадського залучення, проведеного  Програмою сприяння громадській активності «Долучайся!»

Зокрема, кожен третій українець (32,5%) стверджує, що регулярно або рідко відвідує збори у своїх громадах. Менша частка громадян заявляє, що вони беруть участь у діяльності громадських організацій (18,6%).

Стосовно обізнаності щодо громадських активностей, семеро з десяти українців (70,8%) знають про право участі у мирних зібраннях з конкретних питань.  Переважній більшості українців (70,0%) також відомо про можливість повідомити місцевим органам  влади про інфраструктурні проблеми особисто або телефоном,  у той час як про створення та участь у роботі будинкових, вуличних чи квартальних комітетів знають  66,4% опитаних.

Натомість громадяни менш за все обізнані щодо тих форм активізму, що вимагають певного досвіду та експертних знань. Наприклад, участі в офіційному дорадчому органі при місцевих або державних органах влади  (41,2%) або коментуванні законопроектів на державному та місцевому рівнях (41,2%).

Щодо різних форм демократичної участі, респонденти в основному залучені до роботи громадських комітетів (8,4%), участі у громадських слуханнях (6,7%) та мирних зібраннях (6,2%), подання скарг стосовно інфраструктурних питань (5,7%) та ініціювання електронних петицій до міського голови, районної чи обласної ради, президента тощо (4,7%).

На жаль, громадяни найменше залучені до протидії корупції. За останній рік лише 0,9% опитаних повідомляли про випадки корупції в прокуратуру чи поліцію (особисто, телефоном або через інтернет). Така ж частка респондентів використовувала онлайн засоби для анонімних повідомлень про корупцію чи порушення на виборах. Лише 1,3%  відкрито повідомляли про корупцію у ЗМІ, у тому числі в блогах та соціальних мережах.

Головною причиною, що заважає брати більшу участь у громадській діяльності, майже половина респондентів (45,1%) назвала нестачу часу або відсутність мотивації, тоді як 32,9% українців не вірять у те, що це принесе зміни та вплине на ситуацію. В той же час, 17,6% респондентів вважають, що вирішенням проблем повинна займатися держава.

Схильні підтримувати прозорі громадські організації

Кожен п’ятий українець (20,9%) перераховував кошти благодійним або громадським організаціям протягом останнього року. Приблизно один із десяти (8,9%) скористався правом на податкову знижку за благодійні пожертви.

Серед причин, які спонукають українців підтримувати громадські організації, — чіткі цілі та мета діяльності організації (37,6%), прозоре управління фінансами (30,4%) та відгуки від людей, яким вони довіряють (30,1%). Кожен третій (31,8%) серед тих, хто долучився хоча б до однієї громадської ініціативи, зазначив, що це був позитивний досвід.

Загалом українці вважають, що громадські ініціативи та організації мають фінансувати заможні люди (62,7%) та бізнес (51,1%). Втім, 19,9% вважають, що громадяни також мають бути залучені до цього процесу.

Не відчули наслідки реформ

Найважливішими питаннями для себе та своїх родин українці вважають бідність (46,9%), доступ до медичного обслуговування (37,3%) та безробіття (33,4%).

У той же час, українці не очікують швидких реформ у країні. Більшість громадян (16,8%) сподіваються на результати реформ протягом чотирьох-п’яти років. Кожен шостий (15,6%)  – за два-три роки. Приблизно така ж частка населення (14,3%) вважає, що наслідки реформ можна побачити лише через десять або більше років.

Майже половина опитаних  (46,7%)  кажуть, що поки не відчули жодних наслідків реформ. Разом з цим, 15,8% українців зазначили як негативні, так і позитивні наслідки. При цьому приблизно кожен четвертий респондент (25,4%) мав негативний досвід, тоді як лише 1,8% українців відчули позитивні результати реформ.

 Влада – не ефективний борець з корупцією

На думку громадян, першість у протидії корупції в Україні належить антикорупційним органам (36,7%), в той час як президент України посідає друге місце в рейтингу (31,5%). Водночас майже кожен п’ятий українець (23,4%) вірить, що успіх у протидії корупції залежить від звичайних громадян. При цьому, більшість опитаних (83,9%) вважають, що українська влада є малоефективною у боротьбі з цим явищем. Протилежну думку висловили лише 5% респондентів.

Крім того, близько половини українців (45,2%) не виправдовують надання хабарів заради розв’язання важливої проблеми. Попри низьке залучення до антикорупційної діяльності, кожен третій (34,8%) заявляє про готовність  повідомити про випадки корупції. Водночас 32,1% готові приєднатися до масових акцій протесту проти корупціонерів з вищих ешелонів влади.

Загалом, українці не толерують корупцію серед чиновників. Так, переконлива більшість населення (84,4%) згодна з тим, що корумпованих чиновників слід звільняти з займаних посад.

 Громадянська освіта

В рамках опитування українцям поставили питання, що стосувалися їхньої громадянської обізнаності. І хоча лише 15,5% українців правильно відповіли на 10 із 13 з них, ця частка зросла порівняно з червнем 2019 року, коли вона становила 12,6%. Лише троє із 2097 респондентів змогли правильно відповісти на всі 13 запитань.

Більшість респондентів правильно відповіли на питання, які стосувалися базових знань щодо основних прав людини та громадянина, поділу влади, бюджетних процедур тощо. Однак їм не вистачало більш глибинних знань про місцеве самоврядування та систему оподаткування. Майже дві третини (55,6%) громадян вважають, що їм потрібен дозвіл місцевої влади на проведення мирних зборів або мітингів, а 20,2%  не змогли надати відповіді на це питання.

Окрім того, для респондентів проблемним виявилося питання про назви місцевих виконавчих органів (64,3% відповіли неправильно, 8,2% не змогли відповісти), визначення українського народу згідно Конституції (62,2% відповіли неправильно, 7,1% не відповіли) та розмір податку на доходи фізичних осіб (22,9% та 44,97% відповідно).

Джерело: USAID/ENGAGE