Україна посилює війська, а Росія «взяла паузу»

5 липня Україна відзначає День Військово-морських сил. З нагоди свята Президент України Володимир Зеленський виступив на урочистостях в Одесі. У своїй промові він звернув увагу на те, що зараз в Україні триває активний розвиток військово-морських баз і навчальних закладів, відбувається облаштування місць постійної дислокації бойових частин ВМС, розвиваються об’єкти українського флоту, відновлюється і модернізується озброєння та військова техніка.

«Наша державна мета – регулярно нарощувати вашу міць. Ми знаємо, як у минулі роки, в багатьох сенсах цього слова, Військово-морські сили України намагалися знищити й потопити. Я цього не просто не допущу. Я зроблю все, щоб український флот був зразком сили, сучасності та став справжньою гордістю України. Щоб ми були морською державою не в далеких спогадах минулого, а в реальному сьогоденні й найближчому майбутньому», – наголосив глава держави.

За його словами, командуванню ВМС поставлено завдання забезпечувати бойову готовність військового флоту та оснащувати морські сили ракетною зброєю, як фактор стримування.

Тим часом експерти все частіше висловлюють побоювання щодо можливих подальших силових дій Росії стосовно України. Так, за інформацією Генерального штабу Збройних сил України, РФ створила три міжвидові угруповання, що здатні проводити раптові наступальні дії з обмеженими цілями на території України. При цьому нарощування сил уздовж державного кордону триває.

«Зокрема, здійснюється активне формування нових військових частин (з’єднань та об’єднань) і реорганізація наявних військових формувань із метою нарощування їхнього бойового потенціалу. На цей час уздовж державного кордону України розгорнуто 28 батальйонно-тактичних груп. На сьогодні завершується формування трьох нових об’єднань – двох армій та армійського корпусу, які протягом 2020-2021 років планують набути повної оперативної готовності», – заявив начальник Головного управління міжнародного співробітництва і верифікації Генерального штабу ЗСУ генерал-лейтенант Леонід Голопатюк.

Під час онлайн-засідання форуму безпекового співробітництва ОБСЄ він також поінформував, що на кордоні з Україною Росія зараз тримає близько «87 тис. військовослужбовців, до 1100 одиниць танків; до 2600 бойових броньованих машин; до 1100 артилерійських систем; до 360 ракетних систем залпового вогню, 18 оперативно-тактичних ракетних комплексів».

За однією з версій спусковим гачком майбутньої відкритої агресії проти України з боку РФ можуть бути військові навчання «Кавказ-2020», які заплановані на вересень.

Так, наприклад, вважає американський генерал-лейтенант, колишній командувач Збройних сил США в Європі Бен Ходжес. В інтерв’ю виданню LB.ua він заявив, що Росія може скористатися військовими навчаннями і під їхнім прикриттям спробувати захопити Північно-Кримський канал, щоб забезпечити Крим водою. Одночасно або згодом (залежно від реакції світової спільноти) ще одним об’єктом атаки може бути Одеса, щоб отримати повноцінний контроль над усією частиною українського чорноморського узбережжя – від Одеси до Керчі.

Як стверджує генерал, світ у цей час турбуватимуть зовсім інші проблеми, адже у США, наприклад, у самому розпалі буде боротьба за президентське крісло. Крім того, він звернув увагу і на масштабну інформаційну кампанію з боку Росії, яка через свої сили впливу в Україні проштовхує ідею про гуманітарну катастрофу в Криму та підриває довіру українців до влади в державі.

Тим часом Україна вирішила не чекати розвитку подій за чужим сценарієм і продовжує посилювати на кримському напрямку всі види розвідки та бойові можливості. Як зауважив командувач операції Об’єднаних сил Сергій Наєв, бойова служба переведена на посилений режим.

Не випадковими на цьому фоні виглядають і заяви головнокомандувача Збройних сил України Руслана Хомчака, який днями заявив, що кожну з бригад в операції Об’єднаних сил підсилюватимуть американськими переносними протитанковими ракетними комплексами Javelin. Він також зауважив, що вже найближчим часом ця зброя буде на Донбасі, до того ж зараз українські військові відпрацьовують і застосування безпілотників «Байрактар» із бойовим ураженням цілі.

Проте все ж деякі експерти скептично ставляться до заяв про можливий напад Росії, оскільки схожі тези раніше часто експлуатувалися владою як привід для того, щоб українське суспільство більш лояльно ставилося до часом непопулярних рішень Києва.

Зокрема, політолог Руслан Бортнік зазначає, що чисто теоретично ризик нападу Росії справді є, хоча це їй не вигідно, оскільки може спровокувати чергову хвилю санкцій, а на світовій політичній шахівниці зараз і так складаються доволі сприятливі умови для РФ.

«Якщо Росія захоче дестабілізувати нас у воєнному напрямку, то їй не треба напряму втручатися у цю ситуацію. Їй треба просто «спустити» «ДНР» та «ЛНР». Накачати їх озброєнням, силами і засобами й дозволити штурмувати Маріуполь. Сам факт штурму Маріуполя, або Щастя, або Світлодарська спричинить політичну кризу в Україні. При цьому для Росії це не обов’язково означатиме новий виток санкцій», – заявив експерт.

А поки українські та світові аналітики намагаються визначити, у якому ж напрямку далі діятиме Кремль, Росія взяла паузу для підготовки відповіді на «консолідовану позицію України, Франції та Німеччини» на переговорах у Берліні, що відбулися 3 липня. При цьому заступник голови Адміністрації президента РФ Дмитро Козак не забув наголосити, що Росія найближчим часом чекає від України проєкту поправок до Конституції, які б врегулювали «особливий статус Донбасу».

Богдан Марусяк