Російська Федерація систематично дискримінує та переслідує громадян України, котрі перебувають на окупованій території Криму без документів РФ. До таких кримчан російська влада застосовує міграційне законодавство, що тягне за собою обмеження свободи пересування, працевлаштування та надання медичної допомоги, а також адміністративні стягнення і навіть тортури.

Кримська правозахисна група (КПГ) дослідила практику застосування в Криму статті 18.8 КпАП (Порушення іноземним громадянином або особою без громадянства правил в’їзду до Російської Федерації чи режиму перебування (проживання) у Російській Федерації) протягом 2019 року. Саме ця стаття найчастіше застосовується владою РФ в Криму для переслідування громадян України, котрі не отримали так званого «автоматичного» паспорта РФ.

Для збирання інформації було використано сайти, діючих у Криму та підконтрольних РФ, «судів». КПГ було задокументовано щонайменше 1 249 судових постанови про притягнення до відповідальності за ст. 18.8 КпАП РФ. КПГ має інформацію про результати 1080 з них. «Суди» апеляційної інстанції скасували лише 7 таких рішень, інші залишилися чинними.

З 1080 постанов за ст. 18.8 КпАП РФ 677 ухвалено щодо громадян України, 313 – щодо іноземних громадян, ще 90 – щодо осіб, чиє громадянство не вдалося встановити. Варто зазначити, що влада РФ притягувала до відповідальності й іноземних громадян, котрі на момент початку окупації мали дозволи на перебування на території України, надані українськими органами влади.

Усіма рішеннями, винесеними за ст. 18.8 КпАП, було призначено адміністративні стягнення у формі штрафів. Загальна сума штрафів за цією статтею в Криму в 2019 році склала не менше 2 632 500 рублів. Покарання у формі штрафів судді ухвалювали також і щодо громадян України, котрі після окупації вимушено оформили посвідку на проживання, але не подали щорічне повідомлення до ФМС РФ.

З 1 080 оприлюднених ухвал у 361 з них визначено не лише стягнення у формі штрафу, а й додаткове покарання у формі видворення з Криму. У 2019 171 рішення про видворення було ухвалено щодо громадян України, котрі мешкають на півострові.

Однією з імовірних причин такої «диспропорції» може бути цілеспрямована політика влади РФ з «вичавлювання» небажаного для них населення з Південного берега Криму, Сімферополя та Севастополя. Підтверджують це і раніше зафіксовані факти використання співробітниками МВС РФ в Ялті ст. 18.8 КпАП РФ для видворення нелояльних до РФ активістів, наприклад, Олександра Ковальчука в 2017 та Євгена Гайворонського в 2019 роках.

 Тортури за відсутність паспорту

Окрім того, здійснюючи моніторинг рішень, КПГ виявила ще один приклад свавілля співробітників МВС РФ в Ялті та «Ялтинського міського суду» стосовно громадянина України.

Зокрема, 16 серпня 2019 року співробітники МВС РФ затримали громадянина України Ш., котрий не мав при собі міграційної карти. Він мешкає в Ялті та доглядає за хворою матір’ю. Після затримання поліцейські під тортурами «вибили» з громадянина України заяву, що він перебуває з матір’ю нібито у недоброзичливих стосунках і жадає виїхати на підконтрольну Україні територію. На підставі цієї заяви суддя «Ялтинського міського суду» Надія Двірник ухвалила рішення про примусове видворення Ш., і прямо із залу «суду» його відправили в РФ до «Центру тимчасового утримання іноземних громадян й осіб без громадянства, котрі підлягають адміністративному видворенню за межі РФ, депортації чи реадмісії» в Ростовській області. Там він перебував більше 2-х тижнів, доки «суд» апеляційної інстанції не скасував рішення про видворення на підставі заяви його матері та адвоката. Показово, що «суд» у процесі скасування рішення взяв до уваги реальну наявність міграційної карти, а не факт застосування тортур. Відповідно, за застосування тортур співробітників МВС РФ не було притягнуто до відповідальності.

Ще однією негативною тенденцією в 2019 році було ігнорування «судами» наявності близьких родичів під час ухвалення рішень про видворення. КПГ зафіксувала факти видворення громадян України, попри проживання в Криму їхніх дітей і дружин (чоловіків). Факти наявності родичів ігноруються і під час розгляду справ у «судах» другої інстанції. У своїх рішеннях «судді» копіюють постанову Верховного Суду РФ від 19.02.2019 №11-АТ 19-З2, в якій ухвалено рішення про депортацію громадянина України з РФ, всупереч наявності в нього близьких родичів. Така практика є грубим втручанням у приватне й родинне життя (порушенням ст. 8 ЄКПЛ).

Депортація мешканців України з окупованої території України є порушенням норм міжнародного гуманітарного права, це ще один військовий злочин РФ, що коїться в Криму. Розлучення українців з їхніми родинами, які мешкають у Криму, порушує право на повагу до приватного й сімейного життя. Переслідування кримчан на окупованій території за відсутність російських документів ігнорує низку міжнародних норм, а відсутність таких документів, власне, стала маркером, що за ним громадяни України регулярно підлягають дискримінації в Криму.

Джерело: Кримська правозахисна група 

 

 

 

Подібні новини

Всі Новини ›