Стаття La Dernier Heure на основі інтерв’ю з Мартою Барандій: «Війна в Україні вже небагатьох цікавить, ми майже не отримуємо підтримки»

Опір російському вторгненню також організовується з Брюсселя шляхом тиску на політичні та міжнародні інституції.

Росія навіяла страх на планету, почавши вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Ця війна мала наслідки для світової економіки та порушила політичний порядок денний Європи. Швидко країни-члени Європейського Союзу проголосували за застосування санкцій проти російського агресора. У Бельгії створено потужну мобілізацію на користь потерпілих, зокрема для організації прийому українських біженців та надання пожертв.

Але на початку 2023 року підтримка України, здається, ‘вийшла з моди’. Про це розповідає Марта Барандій, засновниця Promote Ukraine Promote Ukraine Public Group, яка з цією групою тиску бере участь в українському опорі з Брюсселя. Їхня штаб-квартира знаходиться в самому серці європейського кварталу, за два кроки від установ Союзу. Ці кілька вицвівших кімнат, розташованих у будівлі, яка незабаром буде знесена, зберігають атмосферу війни. Три столи, синьо-жовтий прапор на стіні, кілька політичних плакатів, антипутінські смаколики — весь кабінет.

Саме в цих ощадливих рамках активізується механізм захисту українських інтересів. Promote Ukraine працює з трьома співробітниками та сотнею волонтерів, переважно українських біженців, а також кількох європейців (бельгійців, греків, іспанців, німців). Марта Барандій, випускниця міжнародного права та головний редактор Brussels Ukraїna Review, має доступ до можновладців і вхожа до Європарламенту. Президентка Роберта Мецола продемонструвала їй свою підтримку, так само як і мер Брюсселя Філіп Клозе і мер Бастонії, депутат Європарламенту Бенуа Лютжен.

«Сьогодні ми шукаємо нове приміщення, — пояснює українка. «Це нам надали безкоштовно, але ми маємо виїхати наприкінці січня. Ми не можемо дозволити собі орендувати приміщення. Усе, що ми отримуємо, йде в Україну».

Від лютого 2022 року Promote Ukraine отримала еквівалент 340 тис. євро від таких структур, як King Baudouin Foundation або Partenamut, та інших. Пожертви, які були відправлені на фронт у вигляді зимового спорядження та медичного захисту з єдиною метою – захистити воїнів та життя мирних жителів.

«Навесні 2022 року був дуже великий інтерес до нашої справи. Але сьогодні ми почуваємося забутими», – у розпачі каже Марта Барандій. «Ми не отримуємо достатньої підтримки від Європейського Союзу чи уряду Бельгії. Ми зустрічалися з прем’єр-міністром Александром Де Кроо, давали йому поради, як допомогти Україні, але він нічого не зробив. Міська влада Брюсселя заявила, що збирається підтримати нас, але ми не знаємо, коли це буде. Якщо ми швидко не отримаємо допомогу, нам доведеться припинити нашу інформаційну роботу».

Діаманти фінансують російські ракети

«Бельгія надсилає занадто багато грошей до Кремля», – засуджує Марта Барандій, яка згадує скраплений газ, який все ще купують у росіян, уран для ядерної енергетики, програмне забезпечення для системи «МІР», вироблене компанією, яка має офіс у Брюсселі, і, перш за все, діаманти з Антверпена. «Ми пропонуємо Бельгії закупити зброю для України на ту суму, яка відповідає збільшенню її торгівлі з Росією у 2022 році порівняно з 2021 роком». Вона наводить як приклад: «Ракета Х-22, яка всередині січня зруйнувала 70-квартирний будинок у Дніпрі, коштувала півмільйона доларів. Можна вважати, що торгівля алмазами між Бельгією та Росією за минулий рік вже профінансувала 3362 таких ракети».

Її колега Василь Кушмунс пропонує підняти економіку Бельгії за рахунок фінансування військ опору. «Бельгія могла б купувати українську сталь за низькими цінами, щоб переробляти її на кулемети, які потім відправляли б назад на фронт. FN Herstal виробляє зброю, яка є однією з найкращих у світі. Чому не використати цей підхід?

У Promote Ukraine ми описуємо ставлення європейських країн до Росії як вичікувальне, навіть романтичне. «Росія реалістична. Бельгія наївно вважає, що війна обмежується Україною. Якщо ми будемо так продовжувати, нічого не роблячи, у 2023 році Україна програє війну. Чи чекатимуть, поки Київ зникне, щоб діяти? Моє серце обливається кров’ю від цієї думки».

Джерело: www.dhnet.be