Результати моніторингу Кримської правозахисної групи підтверджують, що після окупації Криму Росією, застосування тортур співробітниками ФСБ РФ і поліції щодо громадян України стало не лише системним, але й безкарним. Оскільки заяви про катування не розслідуються, а у місцевих «судах» навіть у випадках ухвалення вироків за насильство, покарання мінімальні. Це штрафи й умовне позбавлення волі. Promote Ukraine публікує частину злочинів російських окупантів.
Жорстоке побиття за сміх на вулиці
Зауважимо, що істотною відмінністю російського кримінального кодексу від українського є відсутність спеціальної статті, що передбачає покарання саме за тортури. А практика покарання за такі злочини в РФ, поширювана й на окуповану територію України, ґрунтується на використанні ч. 2 ст. 117 КК РФ (Катування із застосуванням тортур), ч. 3 ст. 286 КК РФ (Перевищення посадових повноважень із застосуванням або погрозою застосування насильства) або ч. 2 ст. 302 КК РФ (примус до надання свідчень із застосуванням катування).
Отже, розглянемо вироки, опубліковані на сайтах «судів» в Криму, за цими статтями.
Так, за статтею 117 КК РФ за період окупації півострова розглянуто лише 24 справи. Причому, у 9 з 10 випадків вони не були пов’язані із застосуванням насильства з боку представників влади.
Лише в одному випадку кримінальну справу було порушено щодо співробітників МВС України, котрі перейшли на бік РФ. А саме за дії, вчинені до окупації, коли обвинувачені ще були співробітниками МВС України. Вирок був 4 роки і 2 місяці умовного позбавлення волі.
У свою чергу, усі кримінальні справи за фактом тортур політично умотивованого переслідування «слідчі органи» в Криму порушують за ст. 286 КК РФ (Перевищення посадових повноважень). Таким чином, тортури з позиції слідчих органів РФ є лише одним із видів «перевищення повноважень».
З 64 опублікованих рішень за ст. 286 КК РФ:
– 41 справа стосується насильства російськими військовими щодо товаришів по службі. Примітно, що у 25 випадках призначили покарання лише у формі штрафу. В інших випадках – умовного позбавлення волі з мінімальними чи нижчими за мінімальні термінами.
– 7 справ розглядалися щодо представників окупаційної влади, які перевищили службові повноваження. І це призвело до втрати бюджетних коштів. Усі покарання – умовне позбавлення волі.
– 1 справа стосувалася чотирьох співробітників Державної прикордонної служби РФ, котрі побили трьох громадян за спробу потрапити до Криму, з підконтрольної владі України території, в обхід КПВВ. Усім прикордонникам ухвалено покарання у формі штрафу. Ця справа, як і справи російських військових, розглядалася в «Кримському гарнізонному військовому суді».
– 1 справа була щодо двох співробітників Росгвардії, які побили молодого чоловіка за сміх на вулиці. Його били в обличчя ногами й кастетом, що входить до екіпірування Росгвардії. Покарання – 3 і 4 роки умовно. Однією з пом’якшувальних обставин для «судді» стала наявність медалі «За повернення Криму».
– 14 справ «заслужили» співробітники МВС РФ. 12 – за фактом тортур підозрюваних. Було 8 вироків – умовно з мінімальним терміном, 3 виправдувальних вироки й 1 вирок – 8 місяців позбавлення волі з зарахуванням часу перебування в СІЗО (це термін більш, ніж у 4 рази менше за мінімальний).
До речі, аналогічний мінімальний умовний термін призначили, серед іншого, і до трьох співробітників МВС РФ, котрі більше 4-х годин били й катували електрошокером неповнолітнього. Присутні при цьому інші співробітники МВС проходять у справі лише як свідки.
Також один з виправдувальних вироків ухвалено щодо двох співробітників МВС РФ, які внаслідок побоїв «порвали» жертві черевну порожнину й відбили селезінку. «Суд» прийняв як свідчення показання інших співробітників МВС РФ. Звичайно вони стверджували про невинуватість обвинувачуваних.
Суди не відкривають справи проти силовиків
Цікаво те, що на сайтах «судів» Криму повністю відсутня інформація про розгляд справ щодо співробітників ФСБ РФ. Водночас, переважна більшість заяв про застосування тортур фіксується саме щодо них. Зокрема, тортурам з боку ФСБ після затримання піддавалися Олександр Костенко, Євген Панов, Володимир Присич та інші фігуранти політично умотивованих кримінальних справ.
Це, а також той факт, що всі відомі справи стосовно співробітників ФСБ закриті через «відсутність складу злочину», свідчить про фактичний «імунітет» співробітників ФСБ РФ.
На жаль, сьогодні в окупованому РФ Криму насильство представників силових структур розглядається лише як перевищення повноважень. Іншими словами, «представник влади не спроможний катувати». Про права людини та верховенство права тут і не чули.
Наталя Толуб