Росія посилює свої позиції в Казахстані

Масові акції протесту в Казахстані, які розпочалися 2 січня у західних регіонах держави, жорстоко придушуються силовиками.

Країни-члени Організації договору колективної безпеки (ОДКБ), яку неофіційно називають «російським НАТО», погодили введення в Казахстан своїх військ у відповідь на звернення президента держави Касим-Жомарт Токаєва.

Він назвав протестувальників «міжнародними терористичними бандами», які пройшли «серйозну підготовку за кордоном». Також президент Казахстану заявив, що протести слід розглядати як «акт агресії», а тому він звертається до глав країн ОДКБ за допомогою в «подоланні тероризму».

Офіційно підрозділи, що будуть введені в Казахстан, називають «миротворчим контингентом», який має бути задіяний в «охороні важливих державних і військових об’єктів, сприянні силам правопорядку Казахстану для стабілізації ситуації та її повернення у правове поле».

Водночас багато експертів побоюються, що військовослужбовці інших держав будуть прямо використовуватися для придушення протестів і збереження влади нинішньої політичної еліти Казахстану, яка продемонструвала лояльність Кремлю.

Згідно з останньою інформацією, вранці 6 січня в Казахстан уже перекинули перші військові підрозділи з Російської Федерації. Найближчим часом мають прибути також військовослужбовці з Білорусі, Вірменії, Киргизстану й Таджикистану.

Водночас Європейський Союз закликав РФ поважати суверенітет і незалежність Казахстану на фоні відправлення в республіку військ для придушення масових протестів.

«Насильство має бути припинено. Ми також закликаємо до прояву всіма сторонами стриманості та мирного врегулювання ситуації. Очевидно, що ЄС готовий і бажає підтримати діалог у країні», – заявив верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель. Він наголосив на необхідності з обережністю ставитися до присутності іноземних військ на території Казахстану.

Наразі інформагентства повідомляють, що сутички з правоохоронцями тривають у кількох містах. При цьому активно використовується вогнепальна зброя. Точних даних про жертв і поранених з обох боків немає. Тільки в Алмати, де минулої ночі війська провели «зачистку», заявили про десятки загиблих протестувальників. Водночас у цьому місті офіційно підтверджено смерть 13 представників силових органів.

За даними Міністерства охорони здоров’я Казахстану, унаслідок масових заворушень у країні постраждали вже понад тисячу людей. Майже 400 осіб госпіталізовано, більш як 60 людей перебувають у реанімації.

Нагадаємо, що протести почалися в місті Жанаозені після різкого стрибка цін на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні.

«Підвищення ціни на газ – це перший тригер, який наклався на масу невирішених проблем. Найбільша – це бідність населення. На тлі інших країн СНД Казахстан є досить багатою державою, але багатство розподіляється серед досить нечисленної групи, яка нині при владі. Усі ці 30 років не було доступу ні до якісної освіти, ні до медицини, особливо в казахської частини населення», – пояснює казахстанський політолог Дімаш Альжанов.

Майже відразу на мітинги вийшли жителі й інших міст Казахстану, у деяких регіонах фіксувалися сутички із правоохоронцями. Уранці 5 січня президент країни відправив уряд у відставку й пообіцяв повернути ціни на газ на попередній рівень. Однак протестний рух це не зупинило, а до економічних вимог щодо зменшення цін на пальне та продукти харчування протестувальники додали й політичні. Зокрема, проведення політичної реформи в державі, звільнення політв’язнів, засудження військової агресії Росії проти України та анексії Криму, вихід зі складу СНД й інших союзів із РФ.

Того ж дня глава держави оголосив режим надзвичайного стану у столиці Нур-Султані й у всій країні.

Інтернет і телефонний зв’язок у Казахстані майже не працює, інформації про події в регіонах надзвичайно мало.

Богдан Марусяк