«Лукойлу» вдалося уникнути санкцій ЄС, але його майбутнє в Європі виглядає дедалі хиткішим. Майже через рік після повномасштабного вторгнення Москви в Україну більшість російських енергетичних компаній стали вигнанцями в ЄС, за винятком «Лукойлу». Він продовжує керувати сотнями АЗС, нафтопереробними заводами і торговими підрозділами, а також все ще є частиною галузевих лобістських груп у Брюсселі.
Але перспективи ЄС для другої за величиною нафтової компанії Росії знаходяться під дедалі більшою загрозою, оскільки набувають чинності санкції проти російської нафти та нафтопродуктів, а також зростає підозра щодо будь-якого бізнесу, пов’язаного з Москвою.
Перші 10 місяців війни були для «Лукойлу» непоганими. У той час як ЄС наклав санкції на такі компанії, як «Газпром нефть», «Роснефть» і «Транснефть», приватний «Лукойл» залишився в основному неушкодженим.
До війни «Лукойл» мав хороші позиції на ринку ЄС, володіючи трьома великими нафтопереробними заводами в Італії, Болгарії та Румунії та 45-відсотками акцій ще одного заводу в Нідерландах. А також він був власником сотень автозаправних станцій від Румунії до Бельгії та прибуткового підприємства у Женеві.
Все змінилося, коли почалася війна
Громадська організація Promote Ukraine направила протестувальників на АЗС «Лукойл» по всьому Брюсселю, щоб привернути увагу до його зв’язків з Росією. «Загалом [споживачі] навіть не знали, що це російська компанія», — розповіла Оксана Булда, активістка неурядової організації, додавши, що як тільки люди дізналися, багато хто сказав, що перестане відвідувати «Лукойл».
«Ми не маємо жодного відношення до того, що відбувається в Україні», — сказав власник брюссельської заправки «Лукойл», додавши, що війна практично не вплинула на його бізнес. Проте власники станцій платять «Лукойлу» роялті.
Повний текст можна прочитати на www.politico.eu