Російські фейки видають свої фото за українські реалії

В інформаційній війні проти України пропагандисти РФ навіть пандемію коронавірусу використовують для просування своїх меседжів. За допомогою фейкньюс вони намагаються довести, що Україна – «слабка та безпорадна». Валентина Бикова, експертка з інформаційного спротиву Міжнародного центру протидії російській пропаганді провела для «Promote Ukraine» майстер-клас з медіагігієни та спростування дезінформації на прикладі конкретного фейку.

«Один з методів, який для цього використовується – інформаційні вкиди про катастрофічний стан українських лікарень, які поширюються у соціальних мережах з фейкових акаунтів. Для більшої вірогідності вони ілюструються фотографіями, нібито зробленими щойно у  медичних закладах України. Але навіть нескладна перевірка дає можливість довести неправдивість такої інформації», – аналізує Валентина Бикова.

28 березня користувач Magas Kamenov оприлюднив у фб-групі «В мире интересного – происшествия и истории со всего мира» такий пост. Це – класичний, навіть показовий приклад дезінформації, на якому можна демонструвати принципи конструювання фейкньюс.

Фото з посту

На що потрібно звернути увагу користувачу соціальної мережі, щоб відрізнити фейк:

1. Перші слова фейку «Украинские главврачи массово скидывают  в сеть….». Узагальнення – класика дезінформації. Якщо немає посилання на конкретний акаунт медичного працівника, ПІБ «головлікаря», населений пункт, назву або номер лікарня, де зроблені фото – з вирогідністю 99,9% можна стверджувати, що це фейк.
2. Намагання викликати сильні емоції: жах, лють, відразу, розпач, безпорадність – типовий метод російських пропагандистів, що конструюють фейки. Зверніть увагу на емоційне забарвлення посту та епітети, які використовує автор: «братские могилы», «лечить НЕЧЕМ!» тощо. Нагнітанню емоційної напруги також сприяє використання світлин, на яких зображені найбільш вразливі категорії населення – діти та літні особи.
3. Кепслок, численні знаки оклику, виділення тексту жирним шрифтом та інші намагання пригорнути до поста увагутакож можуть бути непрямим доказом того, що перед вами – дезінформація.
4. Захмарно велика кількість поширень, коментарів, емодзі. Як правило, на розповсюдженні фейкових новин працюють ботоферми. Саме вони роблять «посів» з першоджерела до груп у соцмережах з великою кількістю учасників. Вони ж роблять емоційно забарвлені коменти, які створюють та підсилюють необхідний емоційний фон. Пост з фейковим повідомленням, який ми розглядаємо, має астрономічні цифри: 34 тисячі поширень, 1,9 тисячі переглядів, 443  коментарі.
5.  Ілюстрування нібито сьогодення, «українських реалій» світлинами, зробленими в інший час та в іншій країні. Перевірити першоджерело фотографій дуже легко. Для цього достатньо відкрити її, кликнути правою кнопкою мишки та обрати «Знайти картинку у Google».

Якщо передивитись всі посилання за пошуком, можна навіть знайти першоджерело, та дізнатись,  де та коли було зроблено фото. Як приклад – однe з найбільш емоційно забарвлених фотографій – світлину з дитиною, яка лежить на ліжку під стіною з облупленою фарбою, було зроблено в інфекційному відділенні дитячої лікарні у Твері (Російська Федерація).

Автор посту – фейковий акаунт. Якщо перейти на сторінку автора цього інформаційного вкиду, то можна побачити всі типові прикмети фейкового акаунту, тобто бота. Його було створено 11 березня 2020 року,  спеціально под дезінформаційну кампанію з нагоди коронавірусу. На сторінці профілю немає жодної власної фотографії, або поста, в нього мала кількість друзів. Цікаво, що у персональних даних бота вказано Грозний (Чечня, Російська Федерація). Тож щоб розшукати «російський слід» у цій дезінформації не потрібно докладати забагато зусиль.

Отже, російські пропагандисти в інформаційній війні використовують метод «віддзеркалення»: звинувачують Україну у тому, що є проблемою для них самих, у цьому випадку – жахливий стан системи охорони здоров’я. Тож не ведіться на фейки, перевіряйте інформацію та дбайте про інформаційну гігієну.

Наталя Толуб