Promote Georgia про те, що відбувається в Грузії й чому це важливо

Якщо обирати одне слово, яке могло б якнайкраще схарактеризувати грузинську націю, то це було б слово «бійці». Грузини боролися проти загарбників із найдавніших часів, триває ця боротьба й зараз – проти сучасної Росії вона ведеться понад три останні десятиліття. Ми воювали у двох війнах із 1991 року; ми чинили опір повзучій окупації з часів російсько-грузинської війни у 2008 році, а з 2012 року боремося з проросійською владою у власній країні.

Останні події, що розгортаються в Грузії, можна назвати «захопленням держави». Намагаючись ухвалити у відверто жорсткий спосіб так званий “закон про іноземних агентів”, правляча партія мала намір паралізувати все і скрізь, відразу в державі. Цей документ, який у Грузії справедливо назвали «російським законом», планувалося спрямувати насамперед проти громадянського суспільства та засобів масової інформації, які досі вважаються яскравими та різноманітними, відіграючи вирішальну роль у процесах демократизації в країні.

Співпраця між грузинським громадянським суспільством й урядом держави близька до нуля. Майже 95% грузинських суб’єктів громадянського суспільства залежать від іноземних грантів, а всі дані про таке фінансування та відповідну діяльність є у відкритому доступі. Грузинське громадянське суспільство жодним чином не залежить і не отримує вигоди від державних коштів. Однак, після досягнення повного контролю над усіма гілками влади, неформальний правитель Грузії – Бідзіна Іванішвілі – вирішив, що настав час закрити ті критичні голоси, що ще залишилися в країні. «Народна сила» – спін-офф «Грузинської мрії» – негайно внесла до парламенту законопроєкт про іноземних агентів без попередніх консультацій із суспільством, а ЗМІ та громадянське суспільство є неминучою мішенню закону в разі його ухвалення.

Те, що було далі, здивувало нас усіх, навіть якщо не повинно було статися (грузини – це бійці, пам’ятаєте?). Троє дрібних політиків – недосвідчені й відверто проросійські – викликали абсолютну лють у дуже різних людей різних поколінь, представників різних релігій. Грузини як у країні, так і за її межами, одразу зрозуміли, що цей закон у разі ухвалення зачепить не лише громадські організації, а всіх – культурні інституції, засоби масової інформації, мистецькі організації, а на більш пізньому етапі ще багатьох інших осіб.

Головну роль в успіху недавнього мирного #TbilisiProtests відіграла молодь і студенти:

• які знають історію експансіоністської Російської держави і, відповідно, ніколи не захочуть бути її частиною;
• які розуміють мову сусіда-ворога, але ніколи не спробують домовитися з ним;
• які є політично заангажованими, але не можуть бути пов’язані з жодною політичною партією;
• кого не можна підкупити, адже їхнє майбутнє не продається.

Молодь і студенти, які виходили на вулиці й брали мікрофон, завжди вказували на «грандіозний фінал» будь-яких попередніх урядів у сучасній Грузії, але він також був прорахований можновладцями.

Оперативно, завдяки підтримці великої грузинської діаспори (на сьогодні емігрувало понад 23% грузинського населення) були організовані мирні зібрання перед посольствами Грузії в багатьох європейських і американських столицях, активність у соціальних мережах і виступи. Загалом, міжнародна увага до подій у Грузії зростала з кожною хвилиною, що призводило до посилення тиску на чинну грузинську владу.

Як наслідок цієї неймовірної єдності 8 березня 2023 року народилася безпартійна організація «Promote Georgia». До неї увійшла команда грузинських волонтерів у Бельгії та Нідерландах, яка надихнулася діяльністю і впливом Promote Ukraine. Promote Georgia має на меті відстоювати вільне, демократичне та європейське майбутнє Грузії шляхом об’єднання грузинів по всій Європі, а також зміцнення співпраці зі своїми стратегічними партнерами в ЄС.

Чому останні події в Грузії важливі? Принаймні з двох причин. По-перше, було досягнуто безпрецедентної єдності людей, коли вони зрозуміли, що демократія виходить за межі інституцій та громадських організацій, але це практика для всіх, яку ми всі маємо прийняти й використовувати для спільної соціальної справи. А по-друге, Грузія вкотре наочно продемонструвала, що її нізащо не втягнути назад на російську орбіту, як би того не бажав самовпевнений автократ.

Слава Україні! Слава Грузії!

Kristina Pitalskaya