Пост-COVID світ – це світ використання біологічних терористів та нової зброї

Загалом, зміна безпекових загроз у світі відбувається безперервно, оскільки постійно змінюються виклики, світовий порядок та принципи ведення війн. Отже, і COVID-19 не є винятком. Пандемія становить серйозну загрозу безпеці системи охорони здоров’я, але також вливає на безпеку країни в цілому. Пандемія робить країни вразливими перед іншими загрозами, оскільки дуже легко атакувати будь-яку країну світу в стані закриття і карантину, коли весь фокус урядів йде на боротьбу з COVID-19.

У майбутньому такі загрози можуть мати не менш серйозний вплив на країни (їхню економіку, населення тощо). І саме вірус стане чинником, який змусить країни, зокрема Заходу, задуматися над тим, як не допустити аналогічного «lockdown» у майбутньому.

Крім того, країни будуть шукати способи для захисту себе та своїх союзників від можливого застосування бактеріологічної та хімічної зброї, яка швидше за все поступово замінятиме ядерну за своїм значенням. Адже, поряд з природніми пандеміями, країни-агресори теж можуть використати ці види зброї, які мають шанс прийти на заміну традиційним методам ведення війни. Адже їх використання набагато простіше і, мабуть, дешевше. Окрім того, при використанні ядерної зброї, кожен хто її застосує, розуміє, що знищить сам себе, а при застосуванні біологічної чи хімічної набагато легше атакувати супротивника, і в той же час, залишатися неушкодженим та користуватися вцілілою після атаки інфраструктурою.

Отже, якщо говорити про пост-COVID  світ, то це, швидше за все, світ біологічних загроз. На COVID-19 багато країн змогли відпрацювати основні принципи ведення біологічної війни чи захисту від неї. До того ж, швидше за все, деякі країн продовжують лабораторно досліджувати та виводити різні віруси. І не випадково, сьогоднішня пандемія також відбувається на тлі взаємних звинувачень щодо потенційного походження вірусу.

Росія, скориставшись нагодою, вже спробувала протестувати ведення війни на території європейських країн, яким вона надавала так звану «гуманітарну допомогу» з використанням лікарів-військових. Наприклад, в Італії, куди РФ відправила вантаж разом зі своїми «співробітниками». Та ще й поклала до допомоги купу непотрібних речей.

У свою чергу, COVID-19 став важливою парадигмою сьогодення та асоціюється із загрозою широкого масштабу для всього людства, коли без реального розуміння рівня загрози, світ закрився. І, сьогодні, незважаючи на економічні збитки, країни дуже неохоче відкривають свої кордони (приклад, Італія та Іспанія, які дуже залежать від туризму, але все ще не готові приймати туристів з країн поза межами ЄС). І це означає, що у майбутньому світ буде ще більш радикально реагувати на потенційні загрози і закривати свої кордони, навіть якщо не буде відбуватися активізація зброї, а буде лише потенційна загроза її застосування.

Насправді, пост-COVID світ очікує, швидше за все, нова «холодна війна», яка не буде вже базуватися на стримуванні за допомогою ядерної зброї, а залежатиме від наявності або потенційної наявності біологічної зброї чи хімічної загрози.

Більше того, нас швидше за все чекає переформатування міжнародних безпекових організацій, які сьогодні часто практично не виконують своєї ролі (наприклад, ОНН, ОБСЄ). Першим дзвіночком став конфлікт між США та ВООЗ за неякісне інформування світу про загрозу пандемії та призупинення її фінансування з боку США. А це означає, що пандемія витягла на поверхню ті протиріччя, про які всі довго мовчали, але які давно вже стоять на порядку денному та потребують вирішення. А саме перегляду правил, основних документів та підходів до роботи міжнародних організацій, щоб зробити їх дієвими у сучасних реаліях.

Ще до пандемії, ми всі спостерігали блокування багатьох рішень Росією щодо України у Раді Безпеки ООН через можливість застосування вето. У той же час, Україна як член ООН мала би мати право на більш серйозний захист з боку ОНН через агресію Росії на сході України та анексію Криму. Але для цього необхідно змінювати підходи до роботи ООН та переглядати основні міжнародні документи, щоб адаптувати їх до нових загроз безпеці та забезпечити механізм реагування коли агресор може ветувати рішення щодо нього самого.

І, нарешті, пост-COVID світ – це світ нових, нетрадиційних викликів, які, як показала пандемія, виходять далеко за рамки загрози поширення ядерної зброї. Зокрема, це неконвенційне ведення війни, використання біологічних терористів для перенесення біологічної зброї у інші країни, більш інтенсивне використання хімічної зброї та розробка нового озброєння, яке матиме менший радіус ураження, але буде більш ефективним для атакування конкретного ворога.

Тому для забезпечення безпеки у пост-COVID світі, необхідно фокусуватися на недопущенні виникнення аналогічної ситуації через ефективний моніторинг та аналіз потенційних загроз, диверсифікації превентивних заходів та ефективному впровадженні механізмів стримування та попередження загроз нового характеру. Якби кордони з Китаєм країни світу вчасно закрили, можливо вдалось би не допустити такого масштабного поширення пандемії. А це означає, що пост-COVID світ має бути більш чутливим до загроз нового типу, має стати більш гнучкими та швидким, щоб вчасно реагувати на можливі загрози безпеці, і таким чином забезпечуючи безпеку своїх громадян.

Марія Гелетій, кандидат політичних наук, ІСАР Єднання