Почесне безчестя віце-адмірала Бєлавєнцева

Росія залучає до відмивання своїх міжнародних злочинів країни-ізгої.

Україна відреагувала на відкриття у Криму почесного консульства Нікарагуа і ввела санкції щодо цієї держави. Зважаючи на невисоку інтенсивність відносин між нашими країнами, це крок більше символічний, але програвати боротьбу за символи теж неможна. Цьому рішенню передувала чимала історія.

Нікарагуа належить до невеликої групи країн, що визнали Крим частиною Росії: це Афганістан, Венесуела, Куба, Сирія, Судан та Північна Корея. Була нетривала пора, коли Володимира Путіна приємно гріла фантастична думка про можливість організувати глобальну альтернативу Заходу у вигляді БРІКС під власним лідерством, і у липні 2014 року він у цьому уявному образі відправився у латиноамериканське турне. Президент РФ несподівано змінив графік і дорогою з Куби до Аргентини завернув у Нікарагуа, до Данієля Ортегі, який був великим другом ще Радянського Союзу.

Це був «історичний», перший в історії візит російського керівника до Нікарагуа. Росія, яка на той час вже анексувала Крим та проводила операцію на Донбасі, була всіляко зацікавлена у будь-якій міжнародній підтримці. І президент Ортега, якому лестила увага Путіна, таку підтримку пообіцяв: «Ми готові брати участь в ініціативах Росії з забезпечення миру як на всій планеті, так і в окремих регіонах у вашому регіоні». На той час ні в кого не було сумніву про який «мир» і «регіон у регіоні» йдеться. Саме при поверненні з того турне, коли президентський літак тримав курс з Бразилії до Москви, Володимиру Путіну повідомили, що над окупованою територією на сході України збито пасажирський літак авіакомпанії Malaysia Airlines.

Жодна обставина не завадила Нікарагуа визнати російську юрисдикцію над Кримом, так само, як до того ця країна стала однією з кількох, що визнали незалежність Абхазії та Північної Осетії. У 2015 році у Крим наніс візит тодішній посол Нікарагуа Хуан Ернесто Васкес Арайя, у тому ж році президент Ортега був нагороджений Путіним орденом Дружби народів. Чим у більшій ізоляції опинялась Росія, тим важливішою для неї ставала підтримка з боку інших світових ізгоїв.

Нікарагуа так само є об’єктом санкцій із боку США та інших країн Західної півкулі, які вважають режими Куби, Нікарагуа та Венесуели складовими так званої «трійки тиранії». Керівництво цієї трійки узгоджує свої дії між собою, придушуючи розвиток демократії у власних суспільствах. «Президент Ортега  та його режим надають перевагу особистій користі та владі перед закликами нікарагуанців до реформ», – заявив міністр фінансів США Стівен Мнучін, оголошуючи введення чергових санкцій проти Нікарагуа у грудні минулого року. Зважаючи на це, нічого дивного, що офіційній Росії неважко знайти спільну мову з тими тираніями.

Українській дипломатії ще влітку 2019 року стало відомо про плани відкриття у Криму почесного консульства Нікарагуа. Вся застереження були проігноровані нікарагуанською стороною. Окремою обставиною, що мала додатково принизити Україну, стала особа «почесного консула». Їм став віце-адмірал Олег Бєлавєнцев, поважний представник президента Російської Федерації в Криму саме під час операції з анексії півострова і до 2016 року.

За спогадами учасників кримських подій 2014 року, саме Бєлавєнцев був безпосереднім керівником політичними подіями у Криму, місцеві маріонетки на кшталт Сергія Аксьонова, «голови» Республіки Крим, підпорядковувались саме йому. У радянські часи цей випускник Військово-дипломатичної академії займався шпигунством, за що був висланий у 1985 році з Лондона, тому його участь у спецоперації невипадкова. Заслуги свого представника Путін відзначив званням Героя Росії (квітень 2014 року) та орденом «За верность долгу» (квітень 2015 року). Крім того, колишній поважний представник президента у Криму є почесним громадянином Республіки Крим (лютий 2016 року). Україна також відзначила «героя», заочно засудивши його до 13 років тюрми за «зазіхання на територіальну цілісність та недоторканість України, підбурювання до державної зради і ведення агресивної війни проти України».

Останнім часом цей вже немолодий 71-річний путінський кадр відійшов від політики. З літа 2018 року, коли він залишив посаду представника президента у Північно-Кавказькому окрузі і був виведений із складу Ради безпеки, він фактично перебуває на пенсії. І немає нічого дивного у тому, що зараз йому підшукали відповідно віку та заслугам посаду – очолювати почесне нікарагуанське консульство у Криму, на місті «бойових» заслуг віце-адмірала перед Кремлем.

Реакція України на ці відверто ворожі дії Нікарагуа була максимально різкою. Введене ембарго на імпорт з Нікарагуа, зупинені перевезення з території України, включаючи транзит, заборонена видача Нацбанку України дозволів на інвестиції в Нікарагуа, зупинені всі фінансові та економічні зобов’язання перед цією країною. Жодного потурання агресору Україна не може дозволити. Росія ж і надалі намагатиметься відмити, легалізувати свій міжнародний злочин за рахунок залучення маргіналів та ізгоїв глобальної політичної сцени. До цього треба бути готовими і нікому не вибачати. Лише таким чином можна вберегти національну честь і гідність.

Леонід Швець