Останні півтора року кримські медіа втричі менше писали про Україну

У кримських медіа за останні півтора року втричі зменшилася кількість матеріалів про Україну. Про це йдеться в дослідженні Інституту масової інформації (ІМІ), у фокус якого потрапили такі новинні сайти Криму та міста Севастополя: ИА Крыминформ, РИА Крым, “Новый Севастополь”, Крымское информационное агентство, “Новости Севастополя” та “Вести Крим”.

“Що більше часу минає від моменту окупації Криму, то менше Україна присутня в інформаційному просторі півострова. За даними моніторингу Інституту масової інформації, тільки за останні півтора року кількість новин про Україну в найпопулярніших кримських медіа скоротилася втричі (зі 155 новин станом на квітень 2019  року до всього 57 в жовтні 2020-го)”, – мовиться в матеріалі ІМІ.

Аналітики зазначають, що новини України випадають з контексту кримських ЗМІ, а ті, що залишаються, або пов’язані зі спільним кордоном, або ж спотворюють Україну в очах кримчан.

Повідомляється, що видання “Новый Севастополь” за період моніторингу не поставило жодної новини про Україну. А найбільше (26) новин, що стосувались України, розмістив сайт “Новости Севастополя”.

Основною темою новин кримських медіа щодо України стала війна на сході: на неї припало 25% усіх матеріалів. На другому місці – пандемія коронавірусу (10, 5%). І по 8,5% припало на новини про конституційну кризу в Україні, місцеві вибори, незаконну міграцію та контрабанду.

Про вибори

Період моніторингу став інформаційно насиченим для України, оскільки в цей час підбивалися підсумки місцевих виборів, почала загострюватися конституційна криза, а рівень захворюваності на коронавірус щодня бив рекорди.

Проте в кримських медіа найбільше новин було присвячено ситуації на сході країни (25%). Переважну більшість новин, присвячених цій тематиці, розмістив сайт “Новости Севастополя”.

У 10,6% матеріалів, що стосувались України, йшлося про пандемію. Але якщо українські медіа акцентували на рівні захворюваності та кількості ліжко-місць, то ЗМІ Криму – на недоцільному використанні коштів з коронавірусного фонду.

Темі місцевих виборів кримські медіа приділили 8,5% матеріалів щодо України. Більшість таких новин мали сухі фактажні повідомлення про перебіг виборів. Проте траплялись і новини з риторикою “докотилися”. Наприклад, сайт “Новости Севастополя” розмістив новину “На Украине умирают победившие на выборах мэры”. У ній використано один з методів маніпуляції – перебільшення, оскільки в новині насправді йдеться про одну людину, яка померла від ускладнень коронавірусної хвороби.

З подачі сайту “ДНР-24” кримські медіа також написали про високі рейтинги на сході проросійської партії кума Путіна Медведчука “Опозиційна платформа – За життя”.

Темі конституційної кризи кримські медіа приділили теж 8,5% матеріалів стосовно України. Інформація про це була фрагментарна, і з неї неможливо скласти цілісної картини, натомість вона чудово вписувалась у меседжі про розруху та відсутність порядку в Україні, зазначають аналітики ІМІ.

В українському інформаційному просторі практично відсутні новини про спроби України повернути півострів. Натомість у кримських медіа їх 8,5% загальної кількості тих, що стосуються України. Водночас ці новини подаються або як такі, що просуває США (в бекграунді – інформація, що “більшість кримчан проголосували на референдумі за возз’єднання з Росією, а Україна не визнає цього), або є жахалками про “примусову паспортизацію”.

У третині новин про Україну кримські медіа посилаються на українські офіційні структури. Ще у чверті новин джерелами інформації слугують російські офіційні структури та особи. У 21% новин джерелом інформації є ресурси Росії та незаконних збройних формувань Донеччини та Луганщини. На українські ЗМІ припадає 10,5% джерел.

Кримські медіа, які використовують українські ЗМІ як джерело інформації, звертаються до медіа з проросійською позицією.

Дослідження зафіксувало наявність наративів російської пропаганди. “Після перегляду новин окупованого півострова складається враження, що повідомлення про Україну не зникли з його інформаційного простору лише з однією метою – щоб постійно нагадувати кримчанам про правильність приєднання Криму до Росії“, – резюмують автори дослідження.

Нагадаємо, редакторка інформаційної агенції “Голос Криму” Людмила Щекун розкритикувала стратегію інформаційного повернення Криму, назвавши її “мертвонародженим дитям”, без плану дій до документа.

Джерело: Центр прав людини Zmina