Оцінити шкоду, завдану окупантами навколишньому середовищу, унікальним флорі і фауні, ми зможемо лише через десятки років. Найбільша увага України та міжнародної спільноти прикута до переслідувань громадян та перетворення Криму на «непотоплюваний авіаносець», який загрожує всім країнам Чорноморського регіону. Але держава-окупант завдає надзвичайної шкоди унікальній та різноманітній природі Криму, яку вважали справжнім скарбом, дуже любили й цінували.

Якщо збитки від втрати промислових підприємств на території Криму, морських портів та інших інфраструктурних об’єктів можна хоч приблизно порахувати, то повністю оцінити шкоду, заподіяну екології півострова, можна буде через десятки років і лише після деокупації. Наслідки таких дій, як варварське викачування підземних вод, діяльність екологічно небезпечних підприємств є довгостроковим впливом на навколишнє середовище й мають накопичувальний ефект. А такі дії, як ліквідація природних заповідників, що спричиняє зникнення унікальних для всього світу флори і фауни, не можуть бути взагалі компенсовані!

Мілітаризація — головна загроза

Головним пріоритетом розвитку Криму був туризм, який передбачав збереження природних ландшафтів та екології, оскільки саме вони найбільше приваблювали туристів. Окупація повністю змінила цю ситуацію. Для росіян цінність Криму полягає в його геополітичному розташуванні, а не туристській привабливості. Росія прагне перетворення півострова на серцевину російського військово-політичного впливу в Чорному та Середземному морях. Так, усе, що не сприяє реалізації цієї мети, зайве і непотрібне. Місця для розвитку туризму, збереження природної спадщини та покращення екології в політичній системі, спрямованій на військове домінування над іншими країнами, просто не може існувати.

У 2015 році АТ «Российский институт градостроительства и инвестиционного развития «Гипрогор» була розроблена «Схема территориального планирования Республики Крым». У 6-ій книзі, яка повністю присвячена природоохоронній діяльності, двічі зустрічається таке: «Исходя из интересов РФ в области обороны и безопасности, границы ООПТ («особо охраняемые природные территории») могут быть скорректированы».

«Особо охраняемые природные территории» — це російські відповідники об’єктів природно-заповідного фонду в Україні. Це означає, що, починаючи з 2014 року, такі перлини природи Криму, як Казантип, Карадаг, Кримський природний заповідник і багато інших спіткала доля персонажа давньогрецьких легенд, над яким на кінській волосині висить Дамоклів меч.

Наголоси окупаційної політики Росії вже розставлені. Головне місце відведено танкам і артилерії, а екології надано статус розхідного матеріалу. Уже зараз наслідки мілітаризації є не гіпотетичними, а цілком реальними.

Провідну роль у знищенні кримської природи відведено Чорноморському флоту. Керівництво ЧФ успішно виконує цю роль завдяки постійним тренуванням військовослужбовців на території Опукського заповідника та інших полігонах; стрільбам бойових кораблів у Чорному морі та обслуговуванню значної кількості бойової техніки, яких щороку стає дедалі більше.

Протягом 2014—2019 років у безпосередній близькості з Опукським заповідником і на його території було зафіксовано щонайменше 89 випадків проведення бойових стрільб, практичних бомбометань і ракетних пусків. Такі дії завдають непоправної шкоди природі, унеможливлюють гніздування рідкісних і зникаючих видів птахів, знищують площі зростання рідкісних диких тюльпанів і загрожують збереженню державної пам’ятки регіонального значення «острови Скелі-Кораблі».

 Безводна північ

Якщо знищення заповідників — це результат діяльності та свідомої політики окупаційної адміністрації РФ, то екологічна катастрофа на півночі Криму — результат їхньої бездіяльності та неспроможності.

Географія диктує умови, за якими північна частина Кримського півострова є надзвичайно посушливою та фактично напівпустелею. Змінити цю особливість вдалося завдяки будівництву Північно-Кримського каналу в 60-х роках минулого століття. Штучний водний шлях миттєво перетворився на головну артерію півострова та став органічною складовою екосистеми і зробив можливим розвиток сільського господарства та рослинності.

Перекриття Північно-Кримського каналу в 2014 році спричинило повернення півночі Криму до природного стану напівпустелі. У 2018 році Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України оприлюднило результати дослідження рослинного покриву півострова — Крим поступово перетворюється на «голодний степ».

Знищення рослинності стало закономірним наслідком перекриття Північно-Кримського каналу у зв’язку з окупацією. Але найбільший негативний вплив мала байдужість російської окупаційної влади до екології півострова, що стало причиною катастрофи на півночі Криму. Діяльність підприємств хімічної промисловості з моменту їхнього запуску залежали від дніпровської води. З початком окупації її відсутність намагалися компенсувати збільшенням видобутку підземних вод, але розвіданих запасів було недостатньо. Дефіцит води призвів до викиду в повітря отруйної речовини із заводу «Кримський титан» у 2018 році, що призвело до захворювань дихальних шляхів у жителів, забруднення повітря та знищення природи.

 

Владислав Мірошниченко, головний консультант Представництва Президента України в АР Крим

Джерело: «Урядовий кур`єр»

Подібні новини

Всі Новини ›