Новий план дій Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки

 Наступні завдання для України та моніторинг їхнього виконання

Рішення про запровадження безвізового режиму з Євросоюзом (ЄС) стало, зокрема, визнанням успішностиреформ, що здійснювалися в Україні. Істотні зміни відбулись у таких напрямках державної політики, як «безпека документів», «управління міграцією та кордонами», «громадський порядок і безпека» та «фундаментальні права людини». Формально Україна виконала понад 140 завдань у відповідних сферах. На практиці — суспільство отримало можливість користуватися сучасним зразком біометричного паспорта, а персональні дані громадян стали більш захищеними. Співпраця з Європолом, розпочата в межах візової лібералізації, сприяла контролю за втраченими та викраденими документами. Можливостей для зловживань шахраями ідентифікаційних документів стало значно менше.

У сфері управління кордонами було запроваджено спільний контроль, що допомагав перетинати кордон швидше, а державні органи, що працюють на кордоні, отримали можливість обмінюватися даними задляпосилення безпеки.

Цифрові та онлайн-сервіси для зручности реєстрації запроваджено у сфері міграції. Для протидії корупції було засновано нові антикорупційні органи. Після цього Україна виконала додаткові вимоги у сфері антикорупції, зокрема високопосадовців зобов’язали декларувати свої статки. Співпраця правоохоронних органів України та ЄС стала тіснішою завдяки операційним протоколам з Європолом та Євроюстом. А ще з’явилися нові стратегічні документи на захист жінок та дітей від дискримінації. У профільних органах влади більше уваги та зобов’язань з’явилося перед представниками внутрішніх переселенців та ЛГБТ-спільноти. Завдяки співпраці з міжнародними партнерами посилилася боротьба з організованою злочинністю та торгівлею людьми.

Тож станом на 2017 рік процес візової лібералізації було визнано успішним, але потенціал цього інструменту змін було майже вичерпано. Тому всі зацікавлені у подальшій модернізації політик розпочали дискусію про наступні кроки після завершення Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ).

Зокрема, проводилася дискусія щодо наступних завдань, які б могли логічно продовжити розпочаті зміни та зафіксувати отримані результати. Для цього було запроваджено постлібералізаційний моніторинг, що відстежував, як Україна виконує критерії лібералізації візового режиму.

Водночас, перед країнами-членами ЄС постали нові виклики у сфері юстиції, свободи та безпеки. Збільшення кількості мігрантів та шукачів притулку, поява нових загроз внутрішній безпеці вимагають зміцнення співпраці у цих напрямах. Відповідаючи на спільні виклики, ЄС затверджує Глобальну стратегію з ключовим меседжем про те, що оскільки внутрішня і зовнішня безпека щораз більше переплітаються, безпека ЄС все дужчезалежить від стабільности інших країн-сусідів. Практичним виявом декларацій про співпрацю стало рішення ЄС сприяти залученню України до Планів дій Циклу політики ЄС щодо боротьби з організованою злочинністю. Зокрема, йшлося про посилення співпраці з такими міжнародними організаціями, як Європол, Frontex, Європейський поліційний коледж (CEPOL) та Євроюст.

Нові потреби та виклики сприяли появі нового документа, що охоплював усі критерії ПДВЛ для продовження розпочатих змін. Документ отримав назву «Новий порядок дій Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки» (далі – Новий порядок дій у сфері ЮСБ). Інституційною рамкою виконання Нового порядку є засідання Ради асоціації та створений у її рамках підкомітет «Юстиція, свобода та безпека».

План дій Нового порядку розширив спектр завдань, що відповідають спільним викликам та розподіляються за окремими секторами політики. До сфер безпеки та свободи входить управління міграцією та кордонами, включаючи притулок для біженців і боротьбу з нелегальною міграцією, безпека документів та сприяння контактам між людьми. Також до плану входить проблематика боротьби з тероризмом та організованою злочинністю, торгівлею людьми. Не менш важливим напрямом є реформування судової системи, щоб забезпечитиїї прозорість і незалежність та ефективне правове співробітництво між Україною та ЄС у цивільних та кримінальних справах.

Оновлений Порядок виходить за межі традиційних сфер та включає питання спрощення прикордонного та митного контролю. Зокрема, йдеться про впровадження «єдиного вікна» на кордоні, що дозволяє пришвидшити процедури перетину. Закладено у плани Нового порядку також питання будівництва нових пунктів пропуску, що мають зменшити черги на кордоні.

У Новому порядку знайшли своє відображення нові напрями та ініціативи у сфері посилення кібербезпеки.У цьому питанні Україна вже має підписану Будапештську конвенцію про кіберзлочинність та прийняла Стратегію кібербезпеки, розроблену на основі стандартів ЄС та НАТО.

Від виконання завдань Нового порядку денного у сфері ЮСБ залежить не лише стійкість безвізового режиму з ЄС, але й безпека та дотримання прав людини. Новий порядок – секторальний документ, що містить практичні переваги і для України, і для ЄС.

Ірина Сушко, виконавчий директор ГО «Європа без бар’єрів», Київ