На мінному полі: як живуть українці біля лінії зіткнення на Донбасі?

Вздовж лінії зіткнення на Донбасі розташовані десятки населених пунктів – міст, сіл та селищ, в яких, незважаючи на війну, продовжують мешкати сотні тисяч людей. Шостий рік вони живуть в умовах військового конфлікту.

Цю територію дехто називає «сірою зоною», але місцеві так не вважають. Вони хочуть жити і розвивати свої громади. Проте існують перешкоди, які заважають прифронтовим містам долати наслідки війни та розвиватися. Про найбільш актуальні проблеми та можливі «точки зростання» для прифронтових міст розповів Володимир Весьолкін, керівник військово-цивільної адміністрації селища міського типу Зайцеве, що розташоване впритул до окупованої Горлівки.

Володимир Весьолкін – колишній підприємець з окупованої Горлівки. До початку російської агресії на Донбасі був селищним головою Зайцевого. Обов’язки законно обраного селищного голови фактично виконував до перших днів травня 2014 року, коли стало зрозуміло, що бути українським селищним головою на Донбасі небезпечно для життя. Тоді Володимир Весьолкін покинув Горлівку, Зайцеве, втратив бізнес та власний дім, і в червні 2014 року, як селищний голова Зайцевого, вступив добровольцем у батальйон міліції МВС України «Артемівськ», аби захищати Україну. В жовтні 2016 року повернувся в рідне селище Зайцеве вже як керівник місцевої військово-цивільної адміністрації.

Зайцеве

Селище Зайцеве розташоване на самій лінії зіткнення, і, як принципово називає цю лінію Володимир Весьолкін – лінії стримування і відсічі російській агресії. Частина Зайцевого окупована, частина замінована, а в іншій частині розміщені бойові позиції операції об’єднаних сил. У селищі розташований пункт пропуску «Майорськ», який веде до окупованої Горлівки.

 Адміністративно-територіальна невизначеність

У 2016 році Постановою Верховної ради України до смт. Зайцеве приєднали 4 вулиці Горлівки. Держава змінила площу Зайцевого у бік збільшення, проте виявилось, що межі населеного пункту фактично розробити та затвердити неможливо, адже селище розташоване на лінії зіткнення. Це одна з основних проблем Зайцевого про яку одразу розповів його керівник.

«Площу прописали, а фактичні межі встановити неможливо. Я їздив в державний геокадастр навіть у Київ, але всюди була відмова. Це неможливо зробити, адже працівникам кадастру потрібно виходити на місце і визначати межі населеного пункту. А як це зробити, якщо частина земель замінована, на частину не має доступу, частина окупована, а на частині облаштовані бойові позиції?» – говорить Володимир Весьолкін.

 Він розповідає, що якщо виходити на аукціон, або взяти на баланс дороги, вони мають показати межі населеного пункту, а у селищі немає меж.

«Я був у Верховній Раді щодо адмінреформи. Згідно перспективного плану восени 2020 року смт. Зайцеве має увійти до складу Світлодарської ОТГ, але, знову ж таки, незрозуміло як встановити межі населеного пункту в таких умовах, коли немає доступу. Адже будь-який рух на лінії зіткнення – це вогонь з ворожих позицій», – продовжує Володимир.

Приватні перевезення на лінії зіткнення

Вже багато років самозайняті особи на приватних автомобілях перевозять мешканців з окупованих територій на підконтрольні Україні і навпаки. Пасажири – це зазвичай «пенсійні туристи» та ті, хто у різних справах їздить через лінію зіткнення. Володимир Весьолкін переконаний, що цю сферу можливо та потрібно ввести в правове поле, аби люди могли заробити собі на пенсію та сплачувати єдиний податок до місцевого бюджету Зайцевого.

Ці люди мають прибуток, годують свої сім’ї, проте не легалізують свою діяльність, але вони ніяк соціально не захищені ні щодо майбутнього пенсійного забезпечення, ні в плані конфліктів з правоохоронцями, що створює значні корупційні прояви.

«І з’являється ситуація, при якій офіційно перевезень у нас немає, проте по факту вони є вже шість років. Треба надати можливість людям легалізувати цей дрібний бізнес і соціально захистити людей», – переконаний голова ВЦА Зайцевого.

Володимир говорить, що раніше були намагання залишити дрібних перевізників без роботи, офіційно передавши цей маршрут одному впливовому та традиційно близькому до влади перевізнику, який би здійснював перевезення за фіксованою ціною. Проте Весьолкін занепокоєний, що це позбавить простих людей джерел доходів для своїх родин. І призведе до збільшення соціальної напруги та ще більшого відтоку працездатних родин з громад на лінії зіткнення.

Періодично трапляються випадки, коли влада намагається створити монопольні умови для великого бізнесу, який здійснює перевезення від КПВВ, що призводить до відвертого протистояння. Але станом на сьогодні існує конкуренція, яка дає право людям обирати, чиїми послугами з перевезення користуватися.

«Потрібно робити ставку на дрібного підприємця, дати йому можливість легалізуватися, а не віддавати такі напрямки великим компаніям. Це створить умови, коли місцеві зможуть годувати свої родини і сплачувати в селищний бюджет нашої громади єдиний податок і робити внески в пенсійний фонд», – вважає керівник Зайцевської ВЦА.

 Бізнесу – пільги

Володимир Весьолкін вважає, що держава має створити юридичним особам пільгові умови та дозволити реєструвати офіси підприємств у таких населених пунктах, як Зайцеве. На думку голови ВЦА Зайцеве, створення таких «офісних хабів» для юридичних осіб та суб’єктів господарювання в прифронтових громадах збільшило би податкові надходження в прифронтові громади, і зробило би їх більш економічно жвавими і конкурентоспроможними, навіть в умовах триваючого конфлікту.

 Проблема скасованого податку на землю для промисловості

Ще однією проблемою, на думку керівника ВЦА Зайцевого, є те, що промислові підприємства в прифронтовій зоні держава звільнила від сплати податку на землю – а саме цей податок йшов до місцевого бюджету. В результаті місцеві бюджети прифронтових громад на лінії зіткнення недоотримують значні кошти.

Заміновані сільськогосподарські поля

Частина полів в Зайцевому досі залишаються не розмінованими навіть в кількох кілометрах від лінії фронту. Проте керівник ВЦА вважає, що велику частину цих земель можливо було би розмінувати та використовувати за призначенням, адже аграрії готові їх обробляти навіть у тих умовах, які існують наразі.

Міжнародна економічна допомога

Міжнародні організації надають гранти на розвиток малої господарської підприємницької діяльності за умови отримання офіційного статусу приватного підприємця. Проте, за словами Володимира Весьолкіна, частина людей відмовляється від таких грантів мотивуючи це тим, що тоді вони не зможуть отримати гуманітарну допомогу від цих же міжнародних організацій.

«Я намагаюся проводити роз’яснювальну роботу з людьми, переконувати їх, що гуманітарна допомога не вічна, а це підприємництво забезпечить ваш постійний дохід на майбутнє. На жаль, найбільш активні люди виїхали. Проте є й ті, що продовжують проявляти активність», – стверджує Володимир Весьолкін.

Чому в Зайцевому стало більше приватних підприємців

Володимир Весьолкін розповідає, що після того, як почав працювати КПВВ «Майорськ», багато хто розпочав у Зайцевому власну справу – в районі КПВВ встановили МАФи, де підприємці пропонують громадянам, які перетинають КПВВ, придбати різноманітні товари та послуги. Силами ВЦА біля КПВВ встановили три великих торговельних прилавки. Ними місцеві можуть користуватися безкоштовно. Люди продають тут овочі, фрукти, молочку та інші товари, які виростили чи виробили у власних домогосподарствах. Єдина умова – щоб люди утримували ці робочі місця у чистоті та порядку. Так місцева адміністрація намагається створювати для підприємництва відповідну інфраструктуру.

«За сприяння Донецької ОДА та обласної філії Ощадбанку ми добилися відкриття в Зайцевому стаціонарного відділення Ощадбанку на відстані 100 метрів від КПВВ. Після цього, поряд із відділенням Ощадбанку відкрилися одразу два приватних магазина, аптека та їдальня, – говорить Володимир Весьолкін. – Йде робота з відкриття автовокзалу, аби легалізувати продаж квитків. Найближчим часом очікується відкриття пошти «Делівері», тобто ми обростаємо інфраструктурою, з’являється робота для мешканців та отримуємо в бюджет громади більше податків. Моя основна мета — щоб люди з окупованих територій, які отримали українську пенсію, якомога більшу частину цих коштів витрачали саме на підконтрольній Україні території».

Зайцевому потрібен ЦНАП

Володимир Весьолкін вважає, що Зайцевому вкрай потрібно відкрити власний стаціонарний ЦНАП, який, на його переконання, значно покращить життя людей з окупованих територій. Керівник ВЦА говорить, що прямо та опосередковано це сприятиме економічному розвитку Зайцевого, адже люди користуватимуться в Зайцевому послугами та купуватимуть товари у місцевих підприємців з їх власних домогосподарств.

Медицина

«По медичному обслуговуванню система працює у нас непогано. Селище регулярно відвідують лікарі — як наші, так і від міжнародних організацій», – повідомляє Володимир Весьолкін.

Проте, на думку керівника ВЦА, загрозою можуть стати, як не дивно, вибори в новостворену ОТГ. Володимир Весьолкін вважає, що в умовах фактичного діючого конфлікту, впливу російської пропаганди та соціально-економічної кризи, значна частина місцевого населення може обрати у владу новостворених ОТГ антиукраїнськи налаштованих людей. А це може загрожувати територіальній цілісності України, подальшим розкачуванням антиукраїнських настроїв в прифронтовому містечку та окупації ще більшої частини Донецької області. Зараз же, за словами Володимира Весьолкіна, за фактом, він забезпечує весь можливий спектр демократичних консультацій та взаємодії ВЦА з громадськістю.

 

Денис Бігунов

Матеріал підготовлений в рамках проекту «На лінії зіткнення»