Мінус мільярд подорожей у світі: що буде з українським внутрішнім туризмом?

Унаслідок кризи після пандемії коронавірусу представники всесвітньої галузі туризму й гостинності очікують, що більше мільярда туристів цього року скасують заплановані подорожі. Це призведе падіння показників галузі на 80% у порівняні з 2019 роком. Що буде в Україні? Чи розвиватиметься її внутрішній туризм та чи готові українські міста та готелі до туристів Promote Ukraine запитало у експертів.

Артур Лупашко, генеральний директор керуючої компанії Ribas Hotels Group

Я впевнений, що 2020 стане роком внутрішнього туризму. Думаю, що він суттєво постраждає лише у тих регіонах, де власники або можновладці не зможуть пристосуватися до швидких змін.  Наприклад, у Одесі багато ресторанів та готелів давно реорганізовують свої операційні та інші процеси, а також приймають принципово нові рішення стосовно території. Ресторани активно розширюють свої літні тераси, готелі використовують у якості додаткових відкритих площ – дахи. Бізнес вишукує нові формати відпочинку та розваг. І це добре для нашого регіону та туризму країни загалом.

Якщо порівнювати з минулим роком, звичайно, спостерігатимемо погіршення. У першу чергу, це стосується цифр валового доходу. Ми вважаємо, що він зменшиться приблизно на 20-25%. Потік іноземних гостей звичайно буде набагато меншим. Це будуть гості з країн-сусідів: Польщі, Молдови, Білорусі.

В українських дестинаціях будуть спостерігатися наступні тенденції:

• відмова від харчування у форматі all inclusive;
• перегляд вартості номерного фонду готелів, тому що пересічний українець буде розглядати житло, користуючись фільтрами ціни. Для нього не буде важливо чи включений сніданок у вартість номеру;
• підвищення контролю за безпекою гостей: обробка номерів, транзитних зон, відкритих майданчиків;
• доставка майже усього (їжа, товари) до номеру чи домівки;
• безконтактне обслуговування.

Цього року, за нашими даними, українці, які раніше літали до Єгипту, Турції, Греції все-таки залишаться в Україні. Але вони обиратимуть український відпочинок високої якості. Це готелі 4* та 5*, яхт-сервіс, бунгало у горах чи біля моря з власним пляжем тощо.  Для українців, що планують бюджетний відпочинок заплановані щоденні автобуси, що два рази на добу курсуватимуть з ключових міст  – столиці, Харкова Дніпропетровська до Одеси, Коблева, Затоки, Залізного Порту, Скадовську. І звичайно – до Карпат.

До речі,  на карті внутрішнього туризму є беззаперечні лідери: Київ, Львів, Одеса та області, у яких вони розташовані. Щороку у них фіксують туристичні рекорди. Наприклад, торік до столиці та області приїхали понад 5 з половиною мільйонів туристів. До Львову та регіону більше двох з половиною мільйонів. Одеська область прийняла 2 млн. 335 тисяч туристів.

Ці показники ростуть в року в рік. Це означає, що більшості гостей курорти до вподоби. За останні роки значно активізувалася робота над маркетингом територій: були організовані прес-тури до різних дестинацій, вироблені карти популярних маршрутів, організовані еко- та гастро-фестивалі, розроблені автентичні концепції більшості туристично привабливих регіонів країни.

Антон Ковалишин, краєзнавець

Цього року буде набирати популярності давно зростаючий тренд еко-туризму. І справа не тільки в тому, що люди будуть шукати в якому екологічному місці зняти на літо будинок, але і як подорожувати екологічно. Наприклад, раніше для власників електромобілів практично була відсутня можливість швидко переміщатися на далекі відстані між містами. Доводилося в дорозі по кілька годин заряджати батарею електрокара.

Зараз в Україні вже є мережа швидких зарядних станцій. Але тим, хто здає житло, розвиває ресторан чи готель в туристичному місці вже теж потрібно враховувати цей тренд і обзаводитися власними зарядними пристроями, щоб відповідати інноваційним трендам. Адже, маючи електрокар, можна в рази дешевше відвідати місця, де проводиться Сорочинський ярмарок, відправитися на море, погуляти старовинними вулицями Львова, дістатися до Європи і відвідати Польщу.

Ще як один з варіантів туристичного інтересу для українців може стати популярним відвідування історичних місць, пов’язаних з відомими особистостями, діячами культури. Це шанс для невеликих міст без особливо розвиненої інфраструктури, але з красивою природою, створити власний туристичний бренд.

Наприклад, туристам буде цікавою постать Казимира Малевича. Зокрема, у Конотопі Сумської області Казимир Малевич почав свій творчий шлях. При цьому в самому місті відомо, де саме була продана його перша картина, а ось де жила сім’я Малевичів – однозначного розташування його будинку наразі не виявлено.

Також гостям можна ознайомитися з місцем проведення знаменитої Конотопської битви. Біля с. Підлипне збереглася частина оборонних споруд в формі зоряної фортеці – її навіть можна побачити з космосу по картах Google, а також обстежити берегові вали.

Ще один бонус цих місць – красиві заповідні місця, які можна відвідати з кемпінгом. По дорозі в Конотоп можна заїхати до Батурина, а проїхавши трохи далі, відвідати один з найбільших, але зруйнованих храмових комплексів – Пустинно-Рихлівський монастир. Він розташовувався на 37 га (його можна порівняти з Києво-Печерською лаврою) і мав свої печери.

Висновки проекту «Дорожня  карта  конкурентоспроможного  розвитку  галузі  подорожей  та  туризму  в  Україні», підготовленого ЄБРР у співпраці з аналітично-дослідною організацією HDC у рамках ініціативи ЄС EU4Business:

1. У  зв’язку  з  політичними  процесами,  а  також  суттєвими  недоліками в  розумінні  ситуації  та  управлінні, в Україні туризм  ігнорується  як  важливий сектор економіки протягом останніх 15 років. Управління  дестинаціями  здійснюється  лише  на  великих  напрямках,  а саме у великих містах, із деяким фінансовим і кадровим потенціалом, у той час коли інші дестинації не мають жодного менеджменту.

2. Незважаючи  на  те,  що  туризм  не  вважається  важливим  сектором, економічні оцінки, отримані в кількох дослідженнях, свідчать про те, що його економічний потенціал значно вищий, ніж оцінюють.

3. Загальне усвідомлення природного та культурного спадку України не має адекватного  управління  зі  сторони  компетентних  структур  і  потребує невідкладних заходів (нормативно-правове регулювання, застосування права та маркетинг на внутрішньому ринку), що підкреслять важливість спадку та продемонструють передові міжнародні практики.

4. Рівень  конкурентоспроможності  туризму  як  галузі  підвищується,  проте  країна  все  ще  відстає  від конкурентних країн світу. Підхід уряду до туризму, природних ресурсів, а також захисту екології – є ключовими областями, де можливе досягнення швидких результатів.

5. Транспортна  мережа  та  практично  відсутня  система  маркетингу національного  туризму  є  найбільшими  перепонами  на  шляху  до розвитку туристичної системи. Повітряне сполучення та стан авіаційної індустрії демонструють  разом із  місцевими  компаніями-перевізниками  стратегічний  потенціал  у розвитку туризму.

6. Залучення приватного сектору до процесів управління та міжнародного маркетингу  має  реалізуватися  через  формування  Національної туристичної  організації  (НТО),  яка  відповідатиме  за  брендінг,  PR  і популяризацію  національного  туризму.  Обов’язковим  початковим завданням  цієї  організації  має  бути  підвищення  обізнаності  про туристичні  продукти  України  та  переконання  міжнародного  ринку  у безпечності та надійності країни.

Наталя Толуб