EN
FR
DEЗавершення 2023 року відзначилося важливою віхою в європейській політиці. На саміті ЄС у Брюсселі 14-15 грудня Європейський Союз вирішив розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС, а також надати Грузії статус країни-кандидата. Ця важлива подія і стала центральною темою передноворічної дискусії в ток-шоу «Брюссель, моя любов» на телеканалі Euronews.
Засновниця і голова громадської організації Promote Ukraine Марта Барандій поділилася своїми міркуваннями стосовно цього та інших важливих питань, пов’язаних з ЄС. У ток-шоу, модератором якого виступила відома журналістка Меб МакМахон, також взяли участь Антоніос Несторас, заступник виконавчого директора Європейського ліберального форуму, та Філіп Ламбер, депутат Європарламенту від Бельгії та співголова партії «Зелені».
Під час дискусії її учасники наголосили, що 2023 рік став вирішальним для європейської політики, що матиме значні наслідки для країн Східної Європи. Сценарії, що розгортаються в Україні, Молдові та Грузії, на тлі кризи на Близькому Сході та внутрішніх динамічних процесів у Європейському Союзі, ілюструють складний і мінливий геополітичний ландшафт. Роль міжнародної підтримки для України та інших реґіонів, стійкість України, необхідність інституційних реформ всередині ЄС є тими факторами, що формують геополітичне майбутнє.
Марта Барандій наголосила на глибокій відданості українців європейським цінностям, про що свідчить їхня жертовність з 2014 року та зокрема віднайдення європейської символіки на відвойованих територіях. Вона зазначила, що ця відданість викликає різну реакцію з боку європейської спільноти – від сприйняття конфлікту як загрози до розуміння війни в України як нападу безпосереднього на ЄС (на різницю в оцінці звичайно ж впливають географічні та політичні перспективи всередині Європи).
Непохитна рішучість українського народу у прагненні будувати європейське майбутнє, незважаючи на російську збройну агресію, суттєво вплинула на історичне рішення європейського політичного істеблішменту. Присутність Президента Зеленського на Саміті ЄС та його міжнародні зобов’язання підкреслюють серйозність ситуації, в якій опинилася Україна. І початок переговорів про вступ до ЄС сприймається як доленосне і символічне зобов’язання з боку ЄС.
Учасники ток-шоу зійшлися на думці, що готовність прийняти Україну до ЄС підкреслює фундаментальний виклик всередині Європи. Відсутність узгодженого геополітичного бачення серед 27 країн-членів, особливо щодо Близького Сходу, послаблює здатність ЄС формулювати єдину позицію.
Нагадаємо, що кілька європейських лідерів, зокрема прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, виступили проти початку переговорів про вступ України до ЄС. Після рішення ЄС розпочати переговори з Києвом Орбан розкритикував цей крок як помилковий і заявив про неучасть Угорщини в них. Під час голосування він, зокрема, залишив залу засідань саміту. Відповідаючи на запитання журналістів про свою позицію щодо вступу України до ЄС, Орбан заявив, що він «утримався».
Незважаючи на те, що більшість європейців підтримують членство України в ЄС, залишаються численні занепокоєння щодо майбутнього процесу та його технічних аспектів. Інші учасники ток-шоу провели аналогію з досвідом Західних Балкан двадцятирічної давнини, про що говорили й інші учасники дискусії.
Оскільки ЄС готується до року, насиченого політичними подіями, включаючи вирішальні вибори, зростає занепокоєння щодо зменшення уваги до війни в Україні. Організації громадянського суспільства прагнуть, щоб Україна залишалася на передньому плані європейського політичного порядку денного. Водночас, існує побоювання, що деякі політичні фракції, які зовні підтримують Україну, можуть приховано виступати за капітуляцію України, підкреслюючи проблему «фальшивих друзів» у Європі.
Дискусія також торкнулася питання нагальності переосмислення процесу вступу до ЄС. Визнаючи значний вплив минулих розширень, спікери наголошували на необхідності більш ефективного підходу. Чим довше українці залишаються в Європі, тим більше вони інтегруються, особливо жінки та діти, тоді як чоловіки продовжують воювати на фронті, зазначила Марта Барандій. Така ситуація викликає занепокоєння щодо потенційного дефіциту робочої сили в Україні та необхідності створення умов, які б сприяли можливому поверненню біженців.
Марта Барандій звернула увагу на необхідність переоцінки процесів ухвалення рішень у ЄС, особливо у сфері безпеки та геополітичних викликів. Вона виступила за перехід від одностайного ухвалення рішень до системи голосування більшістю голосів.
Іншим нагальним питанням є виділення фінансової допомоги Україні. Радість в Україні, відзначена широкими святкуваннями і вивішуванням прапора ЄС, маскує важкий шлях, який чекає на неї попереду. Оскільки війна триває вже 22-й місяць, фінансова підтримка України залишається невизначеною. Здатність України підтримувати моральний дух на тлі цих викликів є актуальним питанням.
Марта Барандій звернула увагу на нерівномірність військової підтримки. «Ми потребуємо більшої допомоги у зброї з боку Європи та Заходу. Мушу сказати, що ми трохи розчаровані. За один рік Європа допомогла нам 300 тис. боєприпасів, тоді як Південна Корея – 330 тис. лише за чотири місяці», – зазначила вона.
Це порівняння підкреслює потенційну непослідовність у підтримці з боку європейських лідерів, які, за словами Філіпа Ламбера, виглядають втомленими і відстороненими від екзистенційного значення війни в Україні для Європи.
Потреба у 50 мільярдах євро ілюструє важку економічну ситуацію в Україні, яка загострилася через конфлікт, що триває. Нерішучість ЄС у наданні цієї допомоги, зумовлена внутрішньополітичною динамікою, підкреслює нагальну потребу в системних інституційних реформах.
Оскільки Україна продовжує протистояти цим викликам, підтримка з боку міжнародного співтовариства, в тому числі США, залишається життєво важливою. Дебати щодо фінансової допомоги в різних країнах, зокрема в США, демонструють складний характер міжнародної політики в управлінні такими кризами.
Важливо визнати, що війна в Україні – не єдиний виклик, з яким стикається ЄС. На тлі святкового різдвяного серпанку грізно постає криза на Близькому Сході. Безперервні атаки ХАМАСу та бомбардування в секторі Газа продовжує викликати значне глобальне занепокоєння. І ця ситуація створює питання, а що ще може зробити розділена Європа, щоб сприяти припиненню вогню в цьому неспокійному реґіоні?
Пов’язуючи ситуацію на Близькому Сході зі стратегіями Росії, учасники дискусії припустили, що російська підтримка таких угруповань, як ХАМАС, і участь у конфлікті в Газі є частиною більш широкого порядку денного, спрямованого на підрив процесу прийняття рішень Колективним Заходом. Було також відзначено, що динаміку відносин між Нетаньяху і Путіним також було ретельно проаналізовано з точки зору впливу на позицію Ізраїлю під час війни в Україні.
Було визнано складність формування спільної позиції щодо підтримки України та вирішення гуманітарних криз на кордонах Європи. Учасники обговорювали пропозиції щодо врегулювання конфлікту в Газі, такі, як дозвіл членам ХАМАСу виїхати під прапором перемир’я. Однак ефективність цих заходів і вплив на них політики ізраїльського уряду залишаються дискусійними питаннями.
Близькість війни в Україні до центру «Старої Європи» яскраво проілюструвала тривожна знахідка на різдвяному ярмарку в Брюсселі. Марта Барандій зауважила, що війна, яка триває в Україні, є не просто реґіональним конфліктом, а битвою, що ведеться на європейській землі і являє собою наступ на західні цінності. Ця думка була підкреслена знахідкою емблеми Вагнер Груп, воєнізованої організації, що фінансується Росією, на різдвяному ярмарку в Брюсселі. Цей інцидент є важливим нагадуванням про те, що наслідки війни є далекосяжними, проникаючи в саме серце Європи.
Під час розмови було зроблено акцент на взаємопов’язаності реґіональних конфліктів та викликів, з якими стикається ЄС у їх вирішенні. Необхідність узгодженої та ефективної реакції ЄС має вирішальне значення не лише для стабілізації континенту, але й для збереження його авторитету та надійності як глобального геополітичного гравця. Ситуації в Україні та на Близькому Сході продовжують випробовувати здатність ЄС орієнтуватися у складних міжнародних питаннях та відстоювати свої принципи на світовій арені.
«Я бажаю, щоб кожна українська дитина побачила свого батька, який повернувся з фронту, щоб кожна українська сім’я, яка зазнала втрат від російської війни, отримала справедливість, і щоб кожен росіянин відчув необхідність спокути», – підсумувала Марта Барандій.
Команда Промоут Юкрейн
