Малювання писанок України почало формуватися ще до нашої ери

Писанки, нині один із головних символів Великодня, почали малювати на території сучасної України ще кілька тисяч років тому. Про це розповів в інтерв’ю «Promote Ukraine» Вадим Мицик – відомий етнограф, дослідник трипільської культури, автор двох книг про українські писанки. За його словами, писанки Черкащини займають особливе місце серед українських писанок:

Фото Людмили Мицик
Photo by Lyudmyla Mytsyk

Історія масляного декоративного розпису, до якого належить і мистецтво виготовлення писанки, сягає корінням 5-6.5 тисяч років тому, коли почала розвиватися трипільська цивілізація. Це хліборобська цивілізація, там була дуже багата кераміка з художніми розписами, на конічних горщиках були намальовані декоративні оздоблення, наближені до форми яйця. Всесвіт є по горизонталі  чотириєдиним, а по вертикалі триєдиним.  За цим правилом і творилися розписи на трипільському посуді, що перейшло далі на Черняхівську культуру, і вже починаючи з Черняхівської культури, а це 2-4 століття нової ери, відомі й перші писанки. Ці крапчасті писанки було  знайдено на Уманщині Черкаської області. Після виникнення Черняхівської культури у Подніпров’ї з’явилися керамічні писанки, багато з них було пізніше знайдено, вони також опубліковані у моїй книзі «Писанки Черкащини».

Починаючи десь із 17 століття у могилах знаходять рештки писанок, крашанок. Вважалося, що й на тому світі людина повинна зустрічати Великдень і, так би мовити, бути причетною до розвитку життя, яке вона полишає разом зі своїми рідними, своєю природою. На  Подніпров’ї керамічні писанки було знайдено десь у семи поселеннях Київської Русі. Їх також можна побачити в моїй книзі.

Отже, родовід нашої писанки ми беремо від розписів часів трипільської цивілізації, потім іде Черняхівська культура, писанки Київської Русі. Теперішні дослідники в основному спираються на писанки західної України, які є дуже барвистими, кольористика там прекрасна, а писанки центру України ніби залишаються осторонь. Тож я задався метою дослідити писанки середньої Наддніпрянщини і видав дві книги: «Ялинене райце» про писанки відомої майстрині Ялини Ратушняк і повнокольорову збірку «Писанки Черкащини», яка вийшла в 2007 році. Це, як кажуть, найповніше і найґрунтовніше видання писанок теперішньої Черкащини або середньої Наддніпрянщини.

Фото Людмили Мицик
Photo by Lyudmyla Mytsyk

Писанки Черкащини займають особливе місце в історії писанок?

Саме так – через те, що тут знайдено найбільше писанок Київської Русі. Тобто, родовід української писанки ведеться від тих давніх пір, а якщо піти ще глибше, то це трипільська цивілізація, бо зображення були хоч на кераміці, але в овальній формі, у формі яйця.

Під час Радянського Союзу писанки було заборонено?

Їх пов’язували з Великоднем і проводами. Антирелігійна пропаганда по суті нищила майстерність наших людей і найприкріше –  художню мову. Наголошую, що малювати на сферичній поверхні яйця складніше, ніж малювати на якійсь площині.

Писанки є не тільки в Україні, але, скажімо, в Хорватії, в Чехії. Чи є між ними велика різниця?

Я дивився розмальовані яйця європейських слов’янських країн. То там усе-таки мальованки, немає тієї образотворчої мови, яка є в українських писанках. Зокрема, в нас писанка вважається образом сонця й зародженням життя. Саме на яйці зображується все те, що сприяє життю – сонце, зорі, древо життя. Це – певні рослинки певні, горошок, там іде три-, чотири- або восьмичастинне поєднання.

Фото Людмили Мицик
Photo by Lyudmyla Mytsyk

А в Росії є писанки?

Є в тих областях, які територіально й етнічно належали до України. Це – Слобожанщина, бо Харків залишився українською територією, а вже Курськ, Вороніж перейшли до складу Росії, але ця територія є українською не тільки етнічно, вона також є україномовною. І так, люди займалися мистецтвом, вишиванням тощо, а на Великдень і на поминання  померлих обов’язково малювали писанки. Обов’язково.

Наталя Річардсон