Майкл Емерсон: “Санкції ЄС проти Росії є попередженням: їх можуть посилити, якщо буде відновлено або посилено бойові дії”

За нинішніх умов питання можливої модифікації Мінських домовленостей не є актуальним, сказав Майкл Емерсон, старший науковий співробітник Центру досліджень європейської політики (CEPS), перший посол ЄС у СРСР, а згодом у Росії. В інтерв’ю Promote Ukraine старший експерт вказав на ефективність санкцій ЄС проти Москви та висловив сумніви, що нинішні протести в Росії змінять ситуацію.

Що можна сказати про невиконання Мінських домовленостей? Чи слід їх модифікувати?

Мінські угоди є заплутаним комплексом кроків, що враховують – на момент їхнього обговорення – розбіжність стратегічних інтересів. Дійсно, там нечітко визначено, якими насправді є кінцеві цілі. Кінцевий крок, який передбачає контроль українською стороною зовнішнього кордону Донбасу з Росією, видається абсолютно несумісним з російськими діями, серед яких у тому числі масова паспортизація Росією жителів окупованих регіонів.

Здається, що одна з невисловлених цілей обох сторін, – зберігати статус кво.

Росія бачить у цьому перевагу, тому що таким чином зберігає стратегічну вразливість для України, намагається розхитати українську внутрішню політику, можливо, в тому числі, здобуваючи більшу підтримку проросійських фракцій в Україні. У самому Києві є люди, які не входять до уряду, і які не хочуть, щоб Україна брала на себе відповідальність, а також політичні та економічні витрати на реінтеграцію цієї хронічної зони економічних та екологічних катастроф.

Одним із можливих сценаріїв є так звана придністровська модель, згідно з якою регіон залишиться автономним від Києва, залежним у питаннях безпеки від Росії, але він крок за кроком відкриватиметься економічно до України та Євросоюзу (Придністров’я має обмежений варіант угоди Молдови про вільну торгівлю з ЄС). Таким чином політика регіону може поступово розвиватися – справді дуже поступово, адже в Придністров’ї політика за майже 30 років змінилася лише незначно. За цих обставин питання про зміну Мінських домовленостей не є актуальним. Спочатку повинна відбутися основна гра, не виключаючи пасивного прийняття протягом багатьох років фактичної «придністров’їзації».

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що для вирішення конфлікту на Донбасі Україні потрібно налагодити прямий діалог з Росією. Це можливо?

Діалог завжди можливий. Він може означати не більше, ніж розмови один з одним. Але не повинно бути жодних ілюзій. Подивіться, про які передумови для наступної зустрічі на вищому рівні говорить пан Козак. Кожен крок у взаємодії з Кремлем є небезпечним процесом.

Як Ви вважаєте, санкції ЄС проти Росії є ефективними?

Спочатку їх запровадили у 2014 році, коли Кремль, здається, розглядав надзвичайно більш амбітний стратегічний варіант Новоросії, щоб перейти від Донбасу до Одеси та всього узбережжя до Молдови, Придністров’я та Румунії. Це було зупинено. Відтоді санкції, що тривають, завдають шкоди російській економіці більше, ніж російські контрсанкції шкодять Євросоюзу. Але сьогодні їхній головний ефект у тому, що вони є попередженням: санкції може бути посилено, якщо відновляться або посиляться бойові дії.

Чи повинен ЄС продовжувати та, ймовірно, посилювати свої санкції проти Росії?

Так, продовжувати за нинішніх обставин, і, як я щойно сказав, посилювати, якщо виникнуть певні обставини. Але питання, у чому полягає це “якщо”. Одна з нових гіпотез стосується гострої нестачі води в Криму, через що деякі люди в Росії вважають, що вирішенням могло б стати військове захоплення окремої української водної інфраструктури. У такому випадку слід подвоїти санкції.

Голова Центру нових рішень, колишній представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв заявив, що найболючішими санкціями проти президента Росії Володимира Путіна та найдешевшими для Заходу було б надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО та перспектива приєднання до Євросоюзу. Чи згодні Ви з ним?

Посол Єлісєєв – надзвичайно досвідчений та шанований колишній посол та державний службовець високого рівня. Але він повинен бути впевнений у своїх побажаннях. Набагато скромніший акт підписання Угоди про асоціацію з ЄС коштував Україні страшних втрат людей та території.

За словами міністра реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова, Москва витрачає близько 5 мільярдів доларів на рік на Крим та Донбас. Ви думаєте, що звичайні росіяни погоджуються й надалі погоджуватимуться з такими витратами?

Росія сьогодні у складній ситуації щодо бюджету через вплив Covid-19 на ринок нафти, а отже, і на надходження до державного бюджету. Але Росія не є демократією, і Дума є лише інструментом Кремля. Тому те, з чим в офіційній політиці можуть не погодитися звичайні росіяни, не може легко потрапити до роботи законодавчого органу.

З COVID-19 дезінформація з боку Кремля стала ще потужнішою. Чи є якийсь рецепт, як боротися з російською дезінформацією та фейковими новинами, які поширюються не лише в Україні, а й у багатьох інших країнах?

Повинні бути два рецепти:

(a) Надійна власна політика та інформаційна політика, що відповідають європейським цінностям, включно зі свободою ЗМІ та заходами протидії дезінформації.
(б) Технічно передова політика та дії в галузі кіберзахисту.

У Росії проходять протести проти змін у Конституції, протестувальники скандують “Путін, іди у відставку”. Як Ви думаєте, вони мають певні шанси на успіх?

До Конституції було внесено поправки, Путіну надано всі можливості отримати ще два терміни на посаді. Протести повинні були б набирати величезну силу. Росія повинна була б стати абсолютно некерованою. Не варто сподіватися.

Наталія Річардсон