Про це свідчать дані інформаційної записки Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні щодо впливу пандемії COVID-19 на людей з інвалідністю в Україні.
Решта 85% дітей з інвалідністю, за даними Моніторингової місії, або відвідують спеціалізовані школи, або навчаються вдома, або взагалі не здобувають освіти, адже школи в громадах погано пристосовані до їхніх освітніх потреб. Зокрема, це стосується підготовки персоналу, фізичної доступності шкіл та навчальних приміщень, відповідності матеріалів і навчальних програм та особливо інформаційно-комунікаційного забезпечення й надання індивідуальної підтримки.
«Надання багатьох спеціалізованих послуг підтримки, доступних дітям з інвалідністю в інклюзивних загальноосвітніх школах, через карантин припинили. З позитивних моментів слід відзначити «Всеукраїнську школу онлайн», національну ініціативу, що передбачає проведення онлайн-уроків, які також транслювалися по національному телебаченню. Проте переклад уроків жестовою мовою надавався тільки в онлайн-режимі. Крім того, заняття не адаптували для дітей з іншими освітніми потребами», –зазначають у звіті.
Особливо сильно постраждали від зупинення очного навчання діти з інтелектуальними та психосоціальними порушеннями. У Херсоні й Харкові опитувані скаржилися, що діти з розладами аутистичного спектра, які відвідують публічні школи, не могли продовжити навчання в дистанційному форматі, оскільки вони більше залежать від безпосереднього особистого спілкування з учителями.
Своєю чергою, у вчителів і батьків бракувало методичних матеріалів, щоб адаптувати онлайн-уроки. Також велика кількість дітей з інвалідністю проживають у малозабезпечених сім’ях, у яких подекуди немає необхідної техніки для дистанційного навчання. На освітній процес для дітей з розладами аутистичного спектра також дуже вплинули стрес і емоційні страждання, спричинені карантином та ізоляцією, яка стала його наслідком.
Аналітики Центру прав людини Zmina