Київ пропонує Анкарі відновити «зерновий коридор» без Росії

Україна передала Туреччині пропозицію про відновлення роботи «зернового коридору» без участі Російської Федерації. Про це заявив посол України в Туреччині Василь Боднар.

«Пропозиція про роботу («зернового коридору» – ред.) без Росії передана турецькій стороні. Поки що немає остаточного підтвердження. Але оскільки кораблі вже йдуть територіальними водами Румунії, Болгарії, а також Туреччини і проходять протоки без обмежень, то насправді це раціональний шлях», – зазначив дипломат.

У цьому контексті він нагадав, що і в рамках «зернової ініціативи» досить частими були випадки, коли країна-агресор обмежувала прохід кораблів до України або намагалася регулювати доступ до того чи іншого українського порту. Окрім того, існувало обмеження на перелік продукції, яку можна було експортувати з території України.

За словами Боднара, оскільки немає жодних експортних обмежень щодо української продукції для суден, які проходять цим гуманітарним коридором, такий альтернативний варіант може бути одним з основних для врегулювання ситуації.

Водночас посол зазначив, що наразі триває комунікація між Туреччиною і ООН за результатами переговорів і з Україною, і з Росією, щоб виробити узгоджені позиції.

«Ми також очікуємо на комунікацію між Україною і Туреччиною на високому рівні. Можливо, це буде найближчими днями, а, можливо, у рамках Генасамблеї ООН, щоб зрозуміти, куди ми можемо далі рухатися. Ми, звичайно, займаємо конструктивну позицію стосовно наших партнерів Туреччини та ООН та посередників і випрацьовуватимемо механізми, які будуть вигідні нашій стороні, але не зашкодять принциповій позиції щодо зняття санкцій з Росії – це абсолютно хибний шлях», – наголосив Боднар.

Тим часом пресслужба Мінекономіки України повідомила, що Київ почав використовувати хорватські порти для перевезення зерна.

За словами першої віцепрем’єр-міністерки, міністерки економіки України Юлії Свириденко, цей торговий шлях хоч і нішевий, але вже користується популярністю. Київ вважає, що цей логістичний маршрут буде відігравати важливу роль у двосторонній торгівлі й після війни, тому є бажання розширювати можливості цього транспортного коридору.

Богдан Марусяк