Криза правосуддя: в Україні заблокована робота судів

Фахівці аналітичної системи YouControl нарахували 80 судів, які наразі заявили про припинення відправки листів учасникам судових процесів. Тобто близько 15% українських судів вже не надсилають запити, необхідні для забезпечення розгляду справ, судові повістки, копії судових та процесуальних рішень, іншу важливу кореспонденцію. Відтак, громадяни та представники бізнесу можуть бути непоінформовані, коли їм варто з’являтися на килим до Феміди.

Про серйозність ситуації заговорили ще на початку поточного року. Вже тоді дефіцит фінансування потреб судів становив 831,6 млн грн. Promote Ukraine запитав експертів до чого призведе недофінансування судів в Україні.

Данило Глоба, керівник юридичного департаменту YouControl

Питання фінансування і кадрового дефіциту системи українського судочинства котрий рік поспіль викликають серйозне занепокоєння. І якщо нестача кадрів тимчасово може компенсуватись підвищеним навантаженням на існуючих суддів, то і проблему фінансування (принаймні в частині відправлення поштової кореспонденції) теж потрібно вирішувати. Без цього зникне взаємозв’язок судів із учасниками судового процесу і фактично припиниться доступ до правосуддя.

Наразі в Україні вже реалізовано підсистему «Електронного суду» як одного із сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Функціонал сервісу дозволяє учасникам судового процесу подавати і отримувати всі необхідні документи в електронному вигляді відповідно до процесуального законодавства.

Віктор Філатов, аналітик Правозахисної групи «Січ»

 Така ситуація може призвести до негативних наслідків, зокрема, зниження ефективності судочинства за рахунок нестачі поінформованості учасників процесу та довіри до вітчизняної судової системи, рівень якої і так не дуже високий. А ще затягування розгляду судових справ та, як наслідок, перевантаження судової системи, виникнення конфліктних ситуацій та непорозумінь між сторонами процесу і судами.

До мінусів цієї ситуації варто віднести: погіршення координації дій судів та сторін процесу, порушення інформаційного обміну в системі судочинства, виникнення ризиків обмеження права на судовий захист і погіршення умов доступу до правосуддя.

Проте, в такій ситуації є і певні плюси. Це активізація процесу переходу до електронного судочинства, який є більш зручним, особливо в умовах карантину. А також активізація використання інформаційно-телекомунікаційних систем учасниками судового процесу, що прискорить інформаційний обмін процесуальними документами. Крім того, відбудеться реформація судової системи України відповідно до стандартів, які діють в Європейському Союзі. Це дозволить уникнути бюрократичні формальності, що затягують час розгляду, а значить, і прискорить відновлення порушених прав учасників процесу.

Олександр Закриничний, правозахисник

Ситуація, яка склалася у судовій системі, є вкрай складною. Адже українська судова система критично недофінансована. У 2020 році витрати на судову систему були менші, ніж прогнозувалося на початку року – через неможливість призначення в 2020 році нових суддів та зменшення суддівської винагороди на період карантину. Проте навіть це не допомогло уникнути дефіциту.

Сьогодні судам бракує грошей на такі елементарні речі, як конверти, марки, папір. Через це суди не можуть повідомляти сторони про судові засідання. Грошей не вистачає навіть на оплату роботи працівників судового апарату. Є пряма загроза зупинення відправлення рішень суду. Слід зазначити, що тільки за останні місяці в західних регіонах України звільнилось близько 30 % працівників апаратів судів.

Враховуючи показники за 2020 рік, парламентарі мали б зробити висновки, проте у проекті бюджету на 2021 рік Уряд заклав на утримання судової системи 15,65 млрд. грн., це свідчить про ще більший дефіцит фінансування. Тепер навіть у режимі економії у наступному році судам не вистачить близько 5,6 млрд. грн. Тобто, при плануванні бюджету не взяли до уваги, що розмір мінімальної зарплати збільшився, має запрацювати Вища кваліфікаційна комісія суддів України і почнеться активне призначення нових суддів.

Окреме питання – це фінансування впровадження ЄСІТС (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система) в судах. У проекті бюджету 2021 для цього закладено 54,3 млн. грн. За розрахунками Державної судової адміністрації України для цього потрібно як мінімум 239,8 млн. грн. Тобто, пропонується урізати фінансування в порівнянні із запитом на 77 %.

Михайло Вертепа, юрист, засновник та CEO чат-боту VartaBot 

 За рік в Україні розглядається близько 3,5 млн судових справ. При цьому через брак фінансування суди все частіше не відправляють повістки «паперової» поштою.

Уявіть собі: один тільки судовий реєстр поповнюється щодня на 30-50 тисяч документів. І щоб бути завжди в курсі змін, необхідно методично, день у день, перевіряти цю інформацію самостійно.

Також, у певних ситуаціях, суд може викликати відповідача по справі на засідання, просто розмістивши оголошення на своєму сайті. Тобто для перевірки наявності викликів до суду, що публікуються онлайн, необхідно перевіряти кожен день інформацію по всіх судах.

Нерідко люди дізнаються про відкриту справу або повістку в найнесподіваніший і дуже незручний момент. Наприклад, коли їх вже в аеропорту не випускають з країни або під час продажу квартири в кабінеті у нотаріуса (на майно може бути накладений арешт – від ред.).

Назарій Гарасимчук, юрист АО Matviyiv&Partners

 Здійснивши правову експертизу проблеми, виділяємо наступні наслідки проблеми:

 Позитивні:

Варто задати нериторичне питання: скільки ще у 21-му столітті триватиме «процесуальна ера поштово-конвертної комунікації» суду із учасниками справ. Світ не стоїть на місці, слід враховувати рівень розвитку технологій, використовуючи мобільний зв’язок (телефонограми, СМС-повідомлення), мережу інтернет, підсистему «Електронний суд» тощо.

Принагідно, слід запустити електронний документообіг у судах – Єдину судову інформаційно-телекомунікаційної систему, про яку у зазначено у процесуальних кодексах, однак за три роки (з 15.12.2017 року) вона досі недоопрацьована.

Ще одним варіантом часткового вирішення проблеми вважаю кооперацію із Міністерством цифрової трансформації України. Учасникам судових справ, які зареєстровані у додатку «ДІЯ», можна надсилати кореспонденцію через нього.

Тобто, одним учасникам судових справ можна надсилати кореспонденцію через мобільний зв’язок, іншим – через Інтернет. А решті, що не має таких засобів чи не висловить бажання отримувати кореспонденцію сучасно, надсилати листами.

 Негативні: 

• недобросовісні учасники справ, які бажають затягнути їх, можуть використовувати наявну ситуацію для зриву судових засідань;
• не надсилання судових рішень перешкоджає старту відліку строків на оскарження таких;
• порушується право на справедливий суд, елементом якого є розгляд справи протягом розумного строку;
• негативний сигнал для потенційних інвесторів про стан справ в судах та Україні загалом;
• свідчення помилкового підходу під час планування статей витрат у державному бюджеті урядовцями та його затвердження народними депутатами.

Якщо спробувати спрогнозувати подальший розвиток ситуації, то слід зазначити, що, ймовірно, частину невикористаних коштів, які закладені цього року на забезпечення діяльності Вищого суду з питань інтелектуальної власності, який так і не створено, перенаправлять на покриття видатків на марки для листів. Окрім цього, прийде час і на осучаснення способів комунікації судів із учасниками справ, що слід розпочати зі змін процесуального законодавства. А поки Україні слід готуватись до збільшення кількості звернень осіб до Європейського суду з прав людини, з огляду на невиконання вищевказаного обов’язку державою, що призводить до порушення права на справедливий суд.

Марія Ємельяненко, політичний оглядач

У Мінфіні повідомили, що ознайомлені із проблемою відправки листів судами. Там запевнили, що основна проблема полягає в «Укрпошті» – яка має занадто високі розцінки для відправки окремих листів та не може піддаватися впливу з боку центральних органів виконавчої влади. Принагідно додавши, що мінімальна зарплата працівників судового апарату наразі становить 5 тис. грн. і менше цього мінімуму ніхто з працівників не отримує.

Особливою місією судової влади є властива їй функція арбітру, яку вона тримає між громадянином і державою. А ознаками незалежної судової влади є:

• інституційна незалежність судової влади як такої (в першу чергу фінансова – коли формування і створення бюджету, а також розподіл коштів не може відбуватися без судової влади),
• незалежність і недоторканість суддів.

Чи вдасться у таких умовах українським судити незалежно і неупереджено? Адже саме цього вимагає ст.6 ратифікованої в Україні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вочевидь так, якщо судова влада все ж таки отримає колись інституційну незалежність від влади виконавчої. А допоки Мінфін анонсував підвищення зарплат – «у наступному році зарплата в місцевому суді становитиме 106 тис. грн., апеляційному – 212 тис. грн., Вищому Антикорупційному Суді (ВАКС) – 227 тис. грн., Верховному Суді – 400 тис. грн., КСУ – 430 тис. грн. на місяць», – повідомив перший заступник міністра фінансів Денис Улютін.

Юрій Криворучко, адвокат

Проаналізувавши запропонований Кабміном проект бюджету 2021, Державна судова адміністрація зробила такі прогнози. У 2021 році суддівською винагородою будуть забезпечені лише 4902 судді та 22287 працівників апарату судів з середньою заробітною платою 9637 грн на рівні обов’язкових виплат. При цьому фактична кількість суддів на 2021 рік становитиме 5413 осіб та працівників апаратів судів – 25047 осіб. Тобто більше 500 суддів та більше 2700 працівників апарату залишаються без зарплати і, по ідеї, мають бути звільнені.

Витрати на поштові марки, папір та інші видатки споживання планують забезпечити в 2021 році на 23% (450 млн. грн. при потребі 1.9 млрд. грн.). Це практично гарантує неможливість повідомлення сторін і здійснення судочинства.  Або ж свідомі судді будуть за свій рахунок відправляти кореспонденцію (подекуди це вже трапляється), або проситимуть у позивачів принести папір, конверти і марки.

Зрозуміло, що судова система в звичайних умовах вимагає більше ресурсів. За бюджетним запитом ДСА на 2021 рік вона потребувала додатково  25,1 млрд. грн. – для заохочення працівників апарату, повноцінного наповнення судів суддями, поліпшення та оновлення матеріально-технічних умов праці.

Наталя Толуб