Кластери примирення чи формула капітуляції? В Україні занепокоєні можливим «реміксом» Мінських угод

Представники громадянського суспільства Донецької та Луганської областей підготували звернення, в якому застерегли про небезпечний для України сценарій:  «У світлі накопичення військ Російської Федерації вздовж кордонів України та загострення воєнного конфлікту Росії і України на Донбасі, ми вбачаємо кілька загрозливих тенденцій, які можуть призвести до серйозної внутрішньої дестабілізації в Україні та перетворення міждержавного конфлікту на Сході у громадянський конфлікт. Мова йде про можливі намагання Німеччини та Франції схилити керівництво України до замирення з Кремлем шляхом підписання та спроби реалізації принизливих для України та таких, що суперечать її законодавству і Конституції, «Ключових кластерів щодо реалізації Мінських домовленостей».

Відправною точкою для розмов про «Ключові кластери» стала публікація у російській газеті «Комерсант» наприкінці березня. Посилаючись на власні джерела, журналісти цього видання повідомили, що радники президента Франції та канцлерки ФРН підготували новий проєкт реалізації Мінських угод і презентували його українській і російській сторонам ще в листопаді минулого року.  За даними «Комерсанта» є три версії так званих кластерів: українська, російська та франко-німецька. Остання містить у собі 11 кластерів(безпека, політика, економіка, гуманітарні питання), які передбачають імплементацію формули Штайнмаєра, збереження загонів «народної міліції», закріплення в Конституції України особливого статуси ОРДіЛО, проведення місцевих виборів, порядок встановлення контролю над кордоном тощо. Російські й українські версії неабияк суперечать одна одній: для Москви принципово зафіксувати конфлікт як «внутрішній» і змусити Київ до прямого діалогу із самопроголошеними республіками. Для України такий сценарій залишається неприйнятним. Поділ на кластери передбачає розділення імплементації Мінських угод для того, щоб виконувати ті пункти, в яких вдасться досягти консенсусу.

Сам по собі факт потрапляння цієї інформації у російські медіа свідчить про те, що сама Москва була зацікавлена у «розгерметизації» закритого діалогу із врегулювання на Донбасі. Загострення, що розпочалося невдовзі після публікації про кластери може свідчити про те, що Москва в такий спосіб підкреслює безальтернативності своїх позицій у переговорах.

Обережні і стриманіші, порівняно з американськими, заклики європейських лідерів щодо деескалації на Донбасі(звернення до обох сторін кофліткту) можуть бути непрямим свідченням того, що згадані «кластери» справді існують і розглядаються як інструмент врегулювання конфлікту.

Втім, навіть у випадку, якщо «кластери» офіційно оприлюднять як дорожню карту, імплементувати їх буде непросто. Достатньо пригадати казус формули Штайнмаєра, яку багато хто в Україні сприйняв як увертюру до капітуляції. Схоже, аналогічним є й сприйняття «Ключових кластерів щодо реалізації Мінських домовленостей». Як йдеться у вже згаданій заяві представників громадського сектору «Ми попереджаємо політичне керівництво України, а також представників Франції та Німеччини, що жодні домовленості, які будуть засновані на принципах загравання з російським агресором, надання суб’єктності окупаційним адміністраціям, довільного трактування пріоритету безпеки понад будь-якими питаннями політичного характеру, будуть засуджені громадянським суспільством та викличуть дієвий спротив, як наш, так і всіх патріотів України». Черговий пошук компромісу із сепаратистами на умовах Росії може обернутися політичною кризою всередині країни.

Степан Назаренко