Катування в Кагарлику: що буде з поліцейськими, яких підозрюють у тортурах та ґвалтуваннях?

Наприкінці травня 2020 року Україну вкотре сколихнула новина, пов’язана із насильством з боку правоохоронців. У невеличкому містечку на Київщині місцеві поліцейські всю ніч катували молоду жінку та чоловіка, які були свідками у справі. Випадок здійняв неабиякий резонанс у медіа та суспільстві в цілому.

Співробітники Внутрішньої безпеки Національної поліції швидко затримали підозрюваних, а Державне бюро розслідувань повідомило їм про підозру. Обидва випадки насильства над людьми об’єднали в одну справу.

Із матеріалів справи відомо, що ввечері 23 травня 2020 року в Кагарлицький відділок для допиту в якості свідка запросили жінку. Втім, допит свідка швидко перетворився на катування. Один із оперуповноважених вдягав на постраждалу протигаз та кайданки, а також інсценував її вбивство (стріляв над головою жінки з табельного пістолету). Це продовжувалося кілька годин. Також відомо, що правоохоронець зґвалтував потерпілу декілька разів. У сусідніх приміщеннях катували затриманого раніше чоловіка.

Це все відбувалося за участі інших працівників Кагарлицького відділку поліції. Начальник відділку теж знав про систематичне застосування сили під час допитів, але дозволяв це за мовчазною згодою. Після резонансу були затримані два основні фігуранти. Згодом до них приєдналися ще двоє – співучасник травневого злочину та поліцейський, який поміж іншого застосовував тортури у схожій ситуації в січні. Розслідування проводилося одразу за трьома статтями Кримінального кодексу України (ч.1 ст.152 (зґвалтування), ст. 127 (катування) та ч.2 ст. 365 (перевищення службових повноважень).

Травневий інцидент викрив й інші факти застосувань тортур. Поліцейські Кагарлику часто вибивали показання у громадян.

Наприклад, згідно із судовими матеріалами кагарлицькі поліцейські задумали один із злочинів аби підвищити показники ефективності своєї діяльності. Як йдеться в ухвалі суду, у підозрюваних «виник спільний злочинний умисел на підшукування соціально незахищених, раніше судимих, осіб і в подальшому шляхом затримання та не визнання факту такого затримання, застосування під час такого затримання до потерпілих побоїв, мучення та інших насильницьких дій, з метою схилити їх до визнання у скоєнні кримінальних правопорушень».

У січні правоохоронці увірвалися в одну із будівель, де почали катувати та ґвалтувати двох людей. Спочатку вони залили їх перцевим газом, а потім побили, роздягнули, зґвалтували та закинули у багажник автомобіля. Свої тортури поліцейські продовжили у тому ж відділку. Ось фрагмент із офіційних документів:

«Нехтуючи всіма правилами суспільної моралі, зірвав штани та труси з ОСОБА_5 , за цим знайденим у цьому ж приміщенні кухонним приладом «друшляком» з металевою рукояткою, ОСОБА_3 почав всовувати рукоятку в анальний отвір ОСОБА_5 , спричиняючи останньому сильний фізичний біль, фізичні та моральні страждання. В цей час інші працівники поліції, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_1 насміхалися з вищевказаних дій ОСОБА_3 , та своєю присутністю, здійснювали додатковий психологічний тиск на ОСОБА_5 та таким чином підтримували його дії. В подальшому ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 приблизно 10 хвилин періодично та почергово наносили удари ногами по різним частинам тіла ОСОБА_5».

Не виключено, що виявлені факти можуть свідчити про те, що кагарлицькі правоохоронці систематично катували та ґвалтували громадян заради своєї вигоди. Про це каже і начальник Департаменту процесуального керівництва в кримінальних провадженнях про катування й інші серйозні порушення громадян з боку правоохоронних органів Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов. На своїй сторінці у Фейсбук він зазначив:

«Надзвичайно складна та об’ємна справа, адже вона об’єднує три різні епізоди, що мали місце в різний час. Вирішили об’єднати їх в одне провадження, бо по всім епізодам проходили одні й ті самі правоохоронці – свідчення того, що катування та незаконні затримання були у цьому відділку системною практикою, яку повністю підтримував керівник (також отримав підозру). Після ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження обвинувальний акт буде направлено до суду, думаю це відбудеться вже наступного місяця. Й далі будемо відстоювати свою позицію вже в ході судового розгляду», – написав Юрій Бєлоусов.

У цьому ж повідомленні начальник департаменту повідомив, що досудове розслідування завершене і буде передане до суду.

Що зараз?

Станом на листопад 2020 року у справі фігурують п’ятеро співробітників Кагарлицького ВП. Четверо з них підозрюваних знаходяться в під вартою. Втім, на початку листопада стало відомо, що п’ятий фігурант вийшов з-під варти та відправився під домашній арешт. За деякими джерелами ця людина тримала жінку, коли її катували та ґвалтували в ніч з 23 на 24 травня. Також він брав безпосередню участь у інших тортурах в Кагарлику в січні цього року. Незважаючи на це, в останній ухвалі щодо долі підозрюваного «…слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для продовження дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово…».

Як заявила Злата Симоненко, адвокатка потерпілої жінки, така ухвала несе певні ризики.

«З рішенням не погоджуюсь. Ризики для потерпілої залишаються, оскільки до сьогодні вона проживає за своїм місцем проживання, а тому знаходження в одному районі з підозрюваним не виключає можливість  вчинення тиску на неї. Окрім того, підозрювані довгий час працювали в правоохоронних органах та знають як та в який спосіб можна вчинити тиск, що потерпілий відмовився від своїх показань», – зазначила адовокатка.

Також Злата Симоненко зауважила, що перші судові засідання будуть розпочаті не раніше середини грудня.

«ОГП повідомив про закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів. Наразі відбувається ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Після цього буде вручення обвинувального акту та направлення його до суду. Раніше середини грудня очікувати початку судових розглядів не варто», – прокоментувала вона.

Висновки

Кагарлицька справа продемонструвала, що резонансні злочини держава може швидко розслідувати. Чи будуть покарані підозрювані – встановить суд. Але незважаючи на досить швидку роботу захисників потерпілих, керівництва Нацполіції, ДБР та Офісу Генпрокурора, ситуація з розслідуванням тортур в Україні залишається плачевною.

За інформацією Офісу Генерального прокурора, отриманої на запит громадської організації «Форпост», у 2019 році за статтею 127 ККУ (катування) було зафіксовано 164 провадження. Протягом року до судів було передано 23 справи, 1 – закрита. Вирок отримали одиниці. При цьому, слід пам’ятати, що чимало випадків катувань з боку правоохоронців та представників держави кваліфікують не за ст.127 ККУ, а за ст. 365 ККУ (перевищення повноважень). Остання передбачає менший вирок і викривляє офіційну статистику щодо тортур. Але ці обидві статті забороняють злочинцям  повернутися на службу в поліцію (ці норми прописані в ст.61 Закону про Національну поліцію України).

У разі, якщо усі підозрювані будуть визнані судом винними у скоєних злочинах, їх більше не побачать у правоохоронних органах. До того ж, кагарлицьким поліцейським загрожує до 10 років позбавлення волі.

Антон Мороз, фахівець з соціальної роботи ГО «Форпост».