Президент Росії Владімір Путін не зміг зробити свою країну незалежним гравцем міжнародної політики, натомість Росія стала залежною від Китаю і зіпсувала стосунки із Заходом і Україною. Про це заявив всесвітньовідомий історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер під час Київського Безпекового Форуму.
«Путін вторгненням в Україну і наративами щодо цього вторгнення відрізав Росію від Заходу, що було абсолютно непотрібно. Водночас цим він привів Росію у становище, підпорядковане Китаю. Саме так виглядає «досягнення» зовнішньої політики Путіна. А якщо на це подивитися тверезо, то це насправді провал його зовнішньої політики», – сказав він.
Тімоті Снайдер підкреслив, що Путін своїми діями відрізав Росію від України і зіпсував стосунки на десятиріччя вперед.
«Скажу те, про що не говорять в Росії, принаймні в політичних колах. Росія відрізала себе від України. У своїй статті Путін твердить, що Росія та Україна мають бути разом, але вони розділилися через якусь «містичну» змову Заходу. Втім, правда набагато простіша. Правда просто перед нами», – вважає історик.
Причина, чому Україна та Росія не є близькими, – це тому, що Росія напала на Україну. Іншими словами, якщо метою Путіна насправді й були добрі відносини Росії та України, то саме він і ніхто інший зробив це неможливим. Не лише на час свого режиму, а й на роки і десятиріччя потому. Путін сам через свою зовнішню політику, через свої дії, своє рішення напасти на Україну зробив близькі відносини Росії та України неможливими.
«Це те, про що він не може говорити, тому Путін має вдаватися до довгих історичних фантазій, що дозволяють йому казати: «Це не я, це Захід. Моє вторгнення в Україну не пов’язане з сучасністю, це пов’язано з давніми історичними фабулами», – зазначив професор Єльського університету.
Він вважає, що Путін – старіючий лідер деспотичного режиму, який провалився у власних прагненнях. Він не зміг зблизити Росію та Україну. Навпаки – напавши на Україну, Росія на довгий час стала ворогом. Тож на цьому етапі кар’єри Путіну залишається лише приховувати ці провали за брехнею.
Відсутність у Росії власної історії
Відома стаття президента Росії, в якій він виклав своє бачення історії України, Білорусі та Росії, на думку Тімоті Снайдера, з історичної точки зору не має жодної цінності.
«Коли я читаю її як історик, у мене виникає враження схоже з тим, коли на вечірці хтось починає розмірковувати про події минулого, не розуміючи, про що говорить, але з гарячими переконаннями», – сказав Снайдер.
Він зазначив, що до міркувань Путіна треба підходити серйозно «не як до історії – адже в цьому сенсі його міркування сміховинні, – а як до політики».
«Коли уважно читаємо цю статтю, можемо помітити, що вона насправді про відсутність історії Росії. Немає історії Росії, яку може розповісти Путін. Він може розповісти історію про певні взаємовідносини з Україною, які з певних «містичних» причин зіпсувалися», – наголосив Тімоті Снайдер.
Це показує, на якому насправді ранньому етапі перебуває Росія в сенсі створення своєї національної історії. У викладі Путіна Україна та Білорусь в цій історії відіграють роль своєрідних милиць. Росія не може розповісти історію про саму себе, тож вона ґрунтується на інших народах.
Друге, що ми помічаємо в цій статті, – що вона не про майбутнє. Це розповідь про минуле. Бачимо те, що є характеристикою режиму Путіна: у розповіді Путіна про Росію майбутнього немає, є тільки минуле, «міфічне минуле».
Снайдер зазначив, що це визначальна проблема режиму Путіна. Адже в олігархаті, клептократії, плутократії, де всі ресурси сконцентровані в руках наближеної до центру режиму еліти, – дуже важко говорити про майбутнє. На думку професора, проблема в тому, що в такій історії немає місця росіянам.
«Коли читаємо цю статтю в контексті російського вторгнення в Україну та окупації її територій, робимо висновок, що Росія напала на Україну, бо росіяни досі ще не знають, хто вони. Ця історія, що жахливо для Росії, – тотально негативна», – сказав Снайдер.
Тож Путін формує для Росії міфологічну ідентифікацію, зосереджену на минулому, повністю негативну, яка повністю залежить від інших, хто відкидає те, що Росія говорить про себе та решту світу.
Наталя Толуб