Френсіс Фукуяма: Україна – це ключова держава для нинішньої глобальної геополітики

Україна в нинішній ситуації є ключовою державою у глобальній геополітиці, також вона важлива для майбутнього демократії в усьому світі. Про це сказав відомий політолог та філософ, професор Стенфордського університету Френсіс Фукуяма у відеозверненні до учасників спеціального Київського безпекового форуму-2020.

«Україна – це ключова держава для нинішньої глобальної геополітики та для майбутнього демократії в усьому світі. Якщо Україна не досягне успіху в розбудові демократичних інституцій і в боротьбі з корупцією, то низка інших держав регіону теж не зможуть цього досягти. З іншого боку, Україна може надихнути інші народи, які прагнуть жити у вільних та демократичних суспільствах», – зауважив Фукуяма.

За його словами, наразі демократії загрожують кілька викликів, перший із них – посилення позицій авторитарних держав, зокрема Росії та Китаю.

«Росія втручається у внутрішні справи своїх сусідів і в політику демократичних країн, зокрема США. Росія освоїла низку нових засобів для дестабілізації демократій по всьому світу. Вона перетворила інтернет на зброю та створила новий тип війни – гібридний, що дозволяє їй надсилати війська до інших країн і водночас це заперечувати», – зазначив філософ.

Він переконаний, що Владімір Путін обрав не той шлях, на якому можна сформувати могутню державу, бо модернізація економіки РФ провалилася, країна не може бути конкурентоздатною й досі залежить від викопних джерел енергії та цін на енергоносії.

«Путін пішов на величезний ризик, перетворюючи цю слабкість на політичну перевагу. Він здійснив вторгнення в Україну та Грузію, підтримує авторитарні режими у Венесуелі та інших регіонах. Це веде до міжнародної ізоляції та санкцій», – наголосив Фукуяма.

Він також додав, що у глобальній перспективі Китай несе ще більшу загрозу для глобальної демократії, хоча наразі становить меншу пряму загрозу для України. Водночас у КНР є потужні засоби для розширення свого впливу, зокрема, можливість розбудувати інфраструктуру в рамках ініціативи «Один пояс – один шлях». І зі зростанням потужності амбіції китайців також ростуть.

Богдан Марусяк