Європейські рупори Кремля

Минулий рік відзначився низкою болючих зовнішньополітичних ударів, які суттєво похитнули усталене в українському суспільстві уявлення про те, що весь вільний світ підтримує Україну. Повернення Росії до ПАРЄ, засудження в Італії Віталія Марківа, «Північний потік-2», все більш сміливі і гучні голоси про необхідність зняття санкцій. «Міжнародний центр протидії російській пропаганді» досліджує для «Promote Ukraine» політичних союзників РФ у різних країнах світу.

 «Причина, як це не банально, в безперервному потоці російської пропаганди.

Дехто може подумати, що інформаційна війна – це лише російські ток-шоу та фейкові новини. Проте це далеко не так», – розповідає Валентина Бикова, медіаекспертка, аналітикиня «Міжнародного центру протидії російській пропаганді».

Ось далеко не повний перелік того, що саме робить Кремль, щоб маніпулювати суспільною свідомістю:

• використовує дипломатичні установи, як ретранслятори пропаганди;
• фінансує поширення пропагандистських матеріалів у закордонних ЗМІ;
• залучає підконтрольні ЗМІ, до кампаній дискредитації визначених персон діячів, політиків, або цілих суспільних груп;
• використовує в зонах бойових дій спеціально підготовлених представників спецслужб «під прикриттям», як інспекторів ОБСЄ, журналістів, працівників міжнародних організацій тощо;
• створив та підтримує низку закордонних «історичних», «культурних» організацій, що продовжують проросійську пропагандистську риторику на території інших країн;
• втілює практику використання «корисних ідіотів» у пропагандистських акціях та заходах інформаційно-психологічного впливу;
• за допомогою спеціально створеної системи інтернет-ботів заповнює інформаційний простір відверто неправдивою інформацією (фейками);
• проводить дезінформаційні кампанії та інформаційно-психологічні операції.

Усе це добре налагоджений механізм, що керується з єдиного центру і забезпечується практично необмеженими фінансовими ресурсами. Погодьтесь, що не багато країн можуть собі дозволити так міцно стискати кулак інформаційного удару.

Ядро проросійського лобі

Розглянемо союзників РФ. Наприклад, в Німеччині – одній з опор Євросоюзу. І з перших днів російської агресії ця країна бере активну участь в усіх процесах: входить до «норманської четвірки», запропонувала так звану «формулу Штайнмаєра» тощо. Важливість цієї країни, а отже і її суспільної думки беззаперечна як для нас, так і для ворога.

Тож хто є ядром проросійського лобі в Німеччині?

Це «Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу»  – німецький правопопулістський рух, створений у грудні 2014 року  в Дрездені.

Крім того, активісти «PEGIDA» відомі своїми російськими прапорами під час маніфестацій. Рух закликає до негайної нормалізації відносин між Німеччиною та Росією.

Ще є націонал-демократична партія «Альтернатива для Німеччини» – правоконсервативна та євроскептична політична партія в Німеччині, заснована 6 лютого 2013 року. На сьогодні AfD – найактивніша політична сила в Бундестазі, яка підтримує Росію. Партія регулярно відправляє так званих «спостерігачів» за перебігом виборів у Росії, на окупованих територіях Східної України, в Нагірному Карабасі. Це активно використовується російською пропагандою для надання видимості їхньої легітимності.

Зокрема, лідери партії AfD – Олександр Гауланд і Йорг Мойтен стали одними з перших німецьких політиків, які привітали Путіна з переобранням і пообіцяли «докласти всіх зусиль для того, щоб німецько-російські відносини повернулися в конструктивну площину. Це має на увазі й скасування шкідливих для обох сторін санкцій».

У свою чергу, коментуючи російську військову операцію в Сирії, один з засновників «Лівих» Грегор Гісі підкреслив, що росіян покликав на допомогу Асад (президент Сирії), і тому, з точки зору міжнародного права, вона легітимніша, ніж операції інших держав.

Перераховуємо далі. Вільна демократична партія Німеччини (FDP) — ліберальна партія в Німеччині, заснована 11 грудня 1948 року. Вирізняється своєю неоднозначною позицією щодо Росії.

А провідний функціонер FDP Вольфганг Кубіцькі останнім часом регулярно виступає за скасування антиросійських санкцій. Інакше, вважає політик, справа дійде до повернення до реалій «холодної» війни. Крім того, Кубіцькі неодноразово заявляв, що німецьке сільське господарство опиняється в невигідному становищі через санкції, а німецька промисловість змушена йти з Росії.

Також політик переконаний, що Великобританія помиляється, звинувачуючи Росію в отруєнні свого колишнього агента нервово-паралітичною речовиною. Він також підтримує резонансний проект із будівництва газопроводу «Північний потік – 2».

Наступний союзник РФ – «Об’єднання баварської економіки» (VBW) – найбільше в Німеччині об’єднання представників ділових кіл, містить в собі понад 130 економічних об’єднань і 40 приватних підприємств у Баварії.

Лідер партії – Бертрам Броссардт заявив, що «Росія – важливий для нас торговельний партнер, і діалог не повинен перериватися». Антиросійські санкції, на його думку, «були помилкою: вони не сприяли будь-яким політичним змінам, але серйозно нашкодили в економічному плані».

«Центр континентального співробітництва в Мюнхені» (ЦКС) – міжнародна недержавна організація, яка об’єднує політиків, журналістів, науковців і громадських діячів Європи і Євразії для сприяння створенню «загального простору від Лісабона до Владивостоку» на основі зміцнення дружби і співпраці між Європейським Союзом і Євразійським економічним союзом. Штаб-квартира ЦКС розташована в Мюнхені.

Задекларованими цілями ЦКC є звільнення Європи від гегемонії США у всіх сферах суспільного життя: військовій, політичній, господарській та недійній. А також створення континентально-європейського спільного економічного, соціального і культурного простору, включаючи Росію, як основу для гарантування безпеки, миру і процвітання у Європі. Організація має налагоджені зв’язки з Москвою – її голова Юрій Кофнер є головою «Євразійського руху» Олександра Дугіна, одного з ідеологів російського націоналізму.

Продовження статті читайте 11 червня.

Наталя Толуб