Польська євродепутатка Магдалена Адамович (Європейська народна партія) представила проєкт доповіді про захист журналістів у Європі, мову ненависті, дезінформацію та роль платформ. Вона повторила заклик Європарламенту до створення постійного Європейського фонду для журналістів, який би надавав пряму фінансову підтримку незалежним журналістам та мас-медіа. Пані Адамович підкреслила, що пандемія COVID-19 зробила ще очевиднішими загрози для ЗМІ. Парламентарій привітала ініціативу Єврокомісії з підготовки Плану дій європейської демократії, метою якого є протидія дезінформації.
У доповіді депутатка Європарламенту написала, що в останні роки свобода ЗМІ постійно погіршується, навіть у деяких країнах з найрозвинутішою демократією. Під час дискусії в Комітеті з питань громадянських свобод, правосуддя та внутрішніх справ парламентарій від Польщі заявила, що нині Інтернет-платформи “потужно й безжально використовуються для перебудови суспільства, а мова ненависті та дезінформація не знають меж”. Доповідач зазначила, що контроль над засобами масової інформації, мова ненависті та дезінформація дедалі частіше використовують у політичних цілях, а криза через COVID-19 має руйнівні соціальні та економічні наслідки для медіасектора. Магдалена Адамович підкреслила, що демократія залишається позаду технологій і що поширення неправдивих новин та дезінформації в соціальних мережах чи на пошукових вебсайтах становить загрозу свободі слова. За її словами, “дезінформація, пов’язана з COVID-19, може викликати паніку та соціальні заворушення”.
Польський євродепутат нагадує про неодноразовий заклик Європарламенту запустити постійний, незалежний та всебічний механізм, що займається питаннями демократії, верховенства закону та основних прав у ЄС. «Нам потрібно мати повноцінний механізм моніторингу засобів масової інформації та свободи ЗМІ, ми повинні закликати до цього Єврокомісію», — говорить болгарський євродепутат, незалежний доповідач з цього питання Елена Йончева (Соціал-демократична партія).
Цю ідею підтримує ще один європарламентарій — румунка Рамона Стругаріу (фракція «Оновити Європу»). Вона зазначила, що неодноразово закликала до створення механізму фінансування різних медіапроектів: «Дезінформації можуть протидіяти сильні медіа, нам потрібні сильні медіа. Ми не можемо заснуватиМіністерство правди».
Словацький євродепутат Луція Дюріш Ніколсонова (Європейські консерватори й реформатори) підкреслила, що “деякі країни використовують пандемію COVID-19 для масових дезінформаційних кампаній, особливо це стосується Китаю та адміністрації Путіна. Є фабрики тролів, які поширюють дуже небезпечну інформацію. Ми маємо розрізняти реальних журналістів і людей, які поширюють фейкові новини. Останні йдуть на пресконференції та зловживають отриманою там інформацією».
Отже, європейські депутати глибоко стурбовані станом свободи ЗМІ в ЄС, зловживаннями та нападами на журналістів, «а також чимраз більшою зневагою громадськості та загальним ослабленням професії, що особливо сильно вражає локальні медіа, дослідницьку журналістику та ЗМІ за участю інших країн”. Пані Адамович зазначила в доповіді, що вона глибоко обурена вбивствами Дафни Каруани Галіції на Мальті та Яна Куцяка і його нареченої Мартіни Кушніровою у Словаччині через їхні журналістські розслідування. Євродепутат повторила, наскільки важливим є проведення незалежного розслідування їхнього вбивства. Польський європарламентар заявила, що з насильством над журналістами не можна змиритися. Вона засуджує спроби урядів країн ЄС затикати рота ЗМІ, які вдаються до критики, та підірвати свободу й плюралізм мас-медіа. За словами Магдалени Адамович, “у деяких державах ЄС суспільне мовлення стало прикладом пропаганди єдиної політичної партії”.
Доповідач вітає намір Єврокомісії включити у свій щорічний звіт про ситуацію з верховенством права в ЄС окрему главу щодо моніторингу свободи та плюралізму ЗМІ. Вона наголосила, що Європарламент закликав Єврокомісію підготувати пропозиції щодо запобігання так званим «стратегічним судовим процесам проти участі громадськості». Депутат закликає Єврокомісію та країни Євросоюзу “терміново запровадити європейські та національні пакети заходів для захисту робочих місць та життєдіяльності працівників медіа, підтримки та фінансування засобів масової інформації в умовах кризи COVID-19″. Магдалена Адамович каже в доповіді, що ЄС повинен створити постійний Європейський фонд для журналістів з фінансуванням з наступного бюджету ЄС (2021-2027), цей фонд має враховувати нові умови після кризи COVID-19 й пропонувати пряму фінансову підтримку незалежним журналістам та ЗМІ, фрілансерам та самозайнятим працівникам мас-медіа.
Пані Адамович також засуджує будь-які злочини на ґрунті ненависті та застосування мови ненависті, що регулярно трапляється в ЄС. Вона зазначила, що, згідно з Кодексом поведінки щодо протидії незаконному розповсюдженню ненависті в Інтернеті, який підтримується Єврокомісією, та з четвертого етапу оцінювання випливає, що ІТ-компанії вилучають в середньому 72% текстів з мовою ненависті, про які їм надходять попередження. Депутат наголосила: країни ЄС повинні забезпечити, що їхні засоби масової інформації “є вільними від будь-якого розпалювання насильства чи ненависті, спрямованого проти будь-якої людини чи групи осіб”. Вона вказала, що мову ненависті найчастіше вживають для розповсюдження ксенофобії.
Ще одна важлива тема – втручання в роботу медіаканалів під час підготовки до всіх основних національних виборів та виборів у ЄС, часто з ознаками іноземного впливу. На думку доповідача, у багатьох випадках втручання йде на користь “антиєвропейськи налаштованим кандидатам, крайнім правим та популістським кандидатам, це втручання орієнтовано на конкретні меншини та вразливі групи”. Під час дискусії в парламенті пані Адамович сказала: «Технології використовуються для того, щоб підірвати, формально кажучи,демократичні вибори. Ми повинні зробити все, що в наших силах (щоб протистояти цьому – ред.), інакше такі вибори перетворюють демократію на порожню оболонку».
Польський євродепутат також нагадала, що нещодавно “Репортери без кордонів” зробили заяву, де застерігають, що наступне десятиліття стане доленосним для збереження свободи ЗМІ та визначення майбутнього журналістики.
Наталія Річардсон