Євродепутати надали поради щодо Східного партнерства

Комітет із закордонних справ Європейського парламенту підготував звіт про Східне партнерство  напередодні саміту 18 червня у режимі онлайн між Євросоюзом та країнами Східного партнерства. Ці пропозиції містять дуже широкий спектр тем – створення єдиного економічного простору між ЄС та країнами Східного партнерства, розширення міжнародних миротворчих сил уздовж українсько-російського кордону та в Луганському та Донецькому районах, заснування Університету Східного партнерства в Україні, боротьба з корупцією та дезінформацією, більша фінансова допомога, санкції за порушення прав людини тощо.

Документ надіслано Раді ЄС, Єврокомісії та Верховному представнику з питань зовнішніх справ та політики безпеки. Доповідачем з цього питання є Пятрас Ауштрявічус, литовський євродепутат, який 5 років тому заснував у Європарламенті неформальну групу ЄС “Друзі європейської України”.

У доповіді зазначається, що в рамках Східного партнерства вступ до ЄС не передбачено, проте нинішня політика стосовно країн-учасниць (включаючи Україну) “може полегшити процес поступової інтеграції до ЄС”. Комітет із закордонних справ говорить, що країни Східного партнерства повинні надалі співпрацювати з Євросоюзом за принципом “more for more” («більше за більше») та що ЄС повинен мати «індивідуальну диференціацію в межах Східного партнерства».

У документі рекомендується, щоб ЄС розпочав “процес створення спільного економічного простору” із країнами Східного партнерства, надав їм більшу фінансову допомогу та зробив її “залежною від виконання умов”. Пропонується “швидше реагувати на погіршення верховенства права та демократичної підзвітності в країнах Східного партнерства та висувати розумні умови, в тому числі пов’язуючи надання макрофінансової допомоги зі станом демократизації та реформ, щоб не допустити відмови урядів-партнерів від намічених цілей”.

У рекомендаціях сказано, що “сильні, незалежні та ефективні інституції на центральному та місцевому рівні є ключовими для демократичної підзвітності, деолігархізації, боротьби з корупцією та “приватизацією держави”. Було запропоновано зменшити простір для корупції “через підвищення прозорості, підзвітності тапропаганду правомірної поведінки серед населення, зміцнення верховенства закону та сприяння належномууправлінню”.

Україна згадується у звіті декілька разів як приклад: так, пропонується створити в усіх країнах Східногопартнерства “інструменти, подібні до Групи Єврокомісії з підтримки України” та провести моніторинг у процесіоцінки реформ обов’язковим для урядів Східного партнерства, “дотримуючись практики, що вже існує в Україні”. Комітет із закордонних справ також уважає за потрібне “поширити на інших асоційованих партнерів підхід, застосований ЄС у його спробах підтримати відновлення української економіки”.

Депутати Європарламенту пропонують розробити в Україні та інших країнах Східного партнерства державне управління європейського зразка, “створюючи можливість спостерігання за роботою фахівців, надаюючи тимчасове працевлаштування державних службовців з країн Східного партнерства у відповідних службах інституцій ЄС та держав-членів у конкретних областях”. Крім того, є пропозиція заохочувати політичні фонди, які б допомогли виростити наступне покоління політичних лідерів країн Східного партнерства. Також пропонується підтримати збільшену мобільність робочої сили між ЄС та країнами Східного партнерства та “врахувати виклики, які постають перед країнами Східного партнерства через відтік мізків та розв’язувати наявні проблеми, сприяючи якісній та інклюзивній освіті, професійному навчанню й іншим навчальним програмам та створюючи вакансії для забезпечення соціально-економічної перспективи для молоді та сімей у їхніх місцевих громадах”. У звіті також ідеться про започаткування “пілотного проєкту, спрямованого на заснування Центру науку та інновацій Східного партнерства“.

У доповіді підкреслюється, що ЄС має сприяти реформам виборчого законодавства у Східному партнерстві, “щоб забезпечити вільні, чесні, конкурентні та прозорі вибори та заохотити повне дотримання виборчих процесів”. Комітет з закордонних справ пропонує ухвалити механізм санкцій ЄС щодо порушення прав людини або “Акт Магнітського” у ЄС, “що застосовуватиметься до фізичних чи юридичних осіб, які порушували права людини або основні свободи, зокрема взявши участь в арештах, викраденнях людей та побиттях громадських активістів, опозиціонерів та журналістів, у жорстоких репресіях мирних акцій протесту, а також осіб, які беруть участь у корупційних справах високого рівня в країнах Східного партнерства”.

У документі сказано, що слід приділяти особливу увагу “мирному вирішенню регіональних конфліктів тазапобіганню й вирішенню нових типів викликів, таких як гібридні загрози, кібератаки, включаючикібервтручання на виборах, дезінформацію та пропагандистські кампанії та  втручання третіх сторін у політичні, виборчі та інші демократичні процеси”. Європарламентарі “рішуче засуджують постійні порушення основних принципів та норм міжнародного права в регіоні Східного партнерства, зокрема, дестабілізацію, вторгнення, окупацію та анексію Російською Федерацією територій кількох країн Східного партнерства та відмову Москви дотримуватися рішень міжнародних трибуналів і судів” та закликають “негайно вивести іноземні війська з усіх окупованих територій та припинити бойові дії”.

Європейські депутати хочуть бачити більш активну роль ЄС у мирному вирішенні наявних конфліктів та запобіганні будь-яких майбутніх конфліктах у східному сусідстві. Вони закликають інституції ЄС “врахувати заклики українського уряду щодо розширення міжнародних миротворчих сил, які має бути розміщено вздовж кордону України з Росією та в Луганському та Донецькому районах; як тільки ситуація дозволить та в рамкахвиконання всіх умов Мінських угод, слід запропонувати місію під керівництвом ЄС для розгортання серед сторін конфлікту, щоб надати допомогу в таких завданнях, як розмінування, підготовка до місцевих виборів та забезпечення вільного доступу для організацій гуманітарної допомоги”. Депутати Європарламенту також виступили категорично проти “блокади Азовського моря та тривалої повзучої анексії Чорного моря Російською Федерацією”.

У документі зазначається, що ЄС повинен і надали виділяти фінансову підтримку “для інфраструктурних та інвестиційних проєктів країн Східного партнерства, посилюючи їхню стійкість до кіберзагроз та вдосконалюючи й модернізуючи їхні системи освіти”. У доповіді йдеться про те, що допомога та програми ЄС повинні “дійти до місцевого рівня, в тому числі до віддалених районів країн Східного партнерства, особливо, сільських територій, щоб їхні мешканці могли домагатися позитивних змін у своїх громадах, зокрема, це стосується людей, більш вразливих до пострадянських настроїв і російських маніпуляцій».

Крім того, Комітет із закордонних справ хоче “посилити співпрацю у розбудові соціальної та інституційної стійкості країн Східного партнерства, зосереджуючи більшу увагу на протидії дезінформації, пропаганді, маніпуляціям та ворожим впливам, що здійснюються зовнішніми силами з метою поділу та дестабілізації країн Східного партнерства, а також підриву цілісності їхніх політичних процесів та їхніх відносин з ЄС”. Європарламентарі пропонують активізувати інформаційну кампанію під час шквалу дезінформації в регіоні Східного партнерства, більш ефективно використовувати дані робочої групи EEAS East StratCom для реагування на дезінформаційні та пропагандистські кампанії та посилити підтримку в боротьбі на місцях з фейковими новинами.