Євродепутат Віола фон Крамон-Таубадель: «У Брюсселі зростає політичне невдоволення реформами в Україні»

Євросоюз через дедалі більше розчарування реформами та боротьбою з корупцією в Україні може запровадити обмеження для деяких українських осіб, заявила Віола фон Крамон-Таубадель, депутатка Європарламенту від Німеччини, заступниця голови делегації в Комітеті Парламентської асоціації Україна-ЄС (фракція «Зелені / Європейський вільний альянс»). Нещодавно вона була серед трьох підписантів відкритого листа до Давида Арахамії, голови фракції «Слуга народу» у Верховній Раді. Разом із європарламентарем від Німеччини Міхаелем Галером та євродепутаткою від Литви Расою Юкнявічєне (обидва з фракції Європейської народної партії) пані фон Крамон-Таубадель пояснила у листі реальні загрози безвізовому режиму України з ЄС та фінансовій допомозі. В інтерв’ю Промоут Юкрейн європейська депутатка пояснила, чому вона підписала лист до «Слуги народу».

– Ви справді розчаровані тим, як ідуть реформи та боротьба з корупцією в Україні?

З моменту приходу до влади нового уряду Україна мала дуже інтенсивні півтора року. У перші місяці впроваджувалися ключові реформи, серед іншого було також створено антикорупційні інституції. Ці структури й досі є, але зараз їх критикують, також очевидно, що настала втома. Це розчаровує не лише нас, друзів України, але перш за все українців, що, як свідчать недавні опитування, вважають, що їхня країна зараз є більш корумпованою, ніж рік тому.

– Чи намагалися євродепутати обговорити цю тему з українськими депутатами, особливо від фракції «Слуга народу»? Якою була їхня реакція?

Депутати Європарламенту та Верховної Ради спілкуються постійно. Ми регулярно проводимо міжпарламентські засідання, але також спілкуємось особисто. Під час цих зустрічей ми весь час порушуємо питання корупції та інші проблеми. Часто нашими співрозмовниками є ті члени фракції «Слуги народу», які є більш прогресивними, добре розуміють значення боротьби з корупцією на шляху євроінтеграції. На жаль, таких депутатів меншість і вони не завжди визначають, яким шляхом іде Україна. Ось чому ми, замість того, щоб просто поспілкуватися з однодумцями у Верховній Раді, які мають обмежений вплив у своїй партії, написали листа їхнім керівникам.

– У листі Ви та Ваші колеги пишете, що стосовно безвізового режиму «ми залишаємо за собою право відмовити в таких свободах окремим олігархам, включаючи політиків, які зловживають цим правом заради своєї приватної незаконної діяльності». Це буде свого роду чорний список?

У Брюсселі зростає політичне невдоволення уповільненням реформ в Україні та частково відходом від них. Європейський парламент, який є політично гнучким, традиційно більш відверто висловлюється щодо таких проблем. Єврокомісія зазвичай воліє висловлювати свою критику або за зачиненими дверима, або через більш закодовані публічні вислови. Наприклад, пан Боррель заявив про те, що “ЄС не є банкоматом”. Цілком імовірно, що чимраз більше невдоволення, якщо не буде вжито жодних позитивних заходів з боку українських чиновників, проявиться у вигляді обмежень для деяких осіб. Який це буде механізм і за допомогою яких процедур його розпочнуть, є технічним та менш актуальним питанням, якщо є політична воля це зробити.

– Чи схоже на те, що Україна дотримуватиметься принципу «менше за менше» замість «більше за більше», як це передбачено ініціативою «Східне партнерство»?

– Антикорупційні реформи є найважливішим елементом для внутрішнього успіху країни. Шкода, що у цьому напрямку є відступ. З іншого боку, ми також бачили успішні реформи, наприклад, ухвалення земельного та банківського законів. Це дає надію на те, що країна пожвавить продемократичні перетворення, і принцип «менше за менше» не буде потрібним.

Наталія Річардсон