EN
FR
DEРосія зацікавлена мати заморожений конфлікт на Донбасі, щоб сказати своє слово в українській внутрішній політиці, а президент Зеленський дійсно докладає зусиль для врегулювання кризи на Сході України, вважає Сандра Калнієте, депутат Європарламенту від Латвії, заступник голови фракції Європейської народної партії, член Делегації Україна-ЄС в Європейському парламенті. В інтерв’ю журналістці «Промоут Юкрейн» Наталії Річардсон пані Калнієте зазначила, що ситуація на Донбасі не повинна перешкоджати європейським прагненням України. Латвійський євродепутат з щирого серця підтримує ідею вступу Києва до ЄС, але не може назвати дату – все залежить від зусиль української сторони та геополітичної ситуації.
Володимир Зеленський є президентом України вже понад рік. Чи був цей рік успішним чи провальним для Зеленського та країни, на Вашу думку?
Дуже важко сказати. Адже у нормальний розвиток будь-якої країни світу втрутилася пандемія. Ось чому складно відповісти, чи є його президентство успішним. Оскільки з березня ніщо не працює нормально, в усіх країнах зростає безробіття, а ВВП падає. Але я високо ціную справжні зусилля Президента Зеленського, які він докладає, намагаючись знайти нові шляхи розв’язання нинішньої кризи на Донбас. Зараз очевидно, що Мінський процес не працює, він застопорився. Я б не сказала, що всі пропозиції українського президента є дуже успішними, тому що для того, щоб мати успішну пропозицію, слід також мати партнера, який підтримує та приймає цю пропозицію. А Росія насправді не хоче вирішувати кризу, створену російськими найманцями в Донецьку.
Пані Калнієте, російська агресія на Донбасі триває, Європейський Союз неодноразово висловлював стурбованість ситуацією. Але що може зробити ЄС, щоб спробувати розв’язати цю проблему?
Це питання на мільйон доларів. Багато політологів та лідерів наших країн не можуть запропонувати рішення, яке було б прийнятним для Росії. Ситуація є насправді дуже складною. Я боюся, що ми матимемо ще один заморожений конфлікт, і роками Україна, а також Європа будуть змушені з цим жити, так само як на окупованих територіях Грузії та у Придністров’ї.
І таку ситуацію ми можемо спробувати вирішити за допомогою міжнародного тиску та за сприяння України, яка намагається впливати на Кремль. Але я досить песимістично налаштована, тому що я вважаю, що вони мають план, їм потрібно заморозити цей конфлікт, щоб сказати своє слово у внутрішній політиці України.
Водночас Київ чітко говорить про європейські прагнення. Чи вважаєте Ви, що Україна може рухатися до Європейського Союзу за наявності конфлікту на своїй території? Чи суміщається він із європейською інтеграцією?
Повинен суміщатися. Оскільки шлях до Європейського Союзу – це інший процес, який потрібен для української нації, щоб проводити реформи, маючи мету. Україні також слід постійно пильнувати, чекаючи на зручний момент для вступу. Ніколи не знаєш, як може змінитися геополітична ситуація, це насправді залежить від самих українців, від їхньої підготовки до вступу.
Я можу нагадати про досвід Латвії. Для нас вступити до НАТО було як верблюду пройти крізь вушко голки. Але ми зробили все можливе, щоб бути готовими, як тільки з’явиться така можливість. І як тільки вона з’явилася, ми відразу ж протиснулися у двері. І зараз ми в НАТО. Українській нації я бажаю наполегливості, а також готовності пожертвувати тим, що потрібно для досягнення цієї високої мети. Інакше неможливо, бо Європейський Союз сам переживає досить складний період. Подивіться, наприклад, на Західні Балкани. Я була на саміті в Салоніках у 2003 році, коли Європейський Союз пообіцяв європейське майбутнє Західним Балканам, але й досі ті країни туди не увійшли. Тож вам потрібна наполегливість, терпіння, рішучість.
Згідно з недавнім опитуванням, 60% українців підтримують перспективу вступу своєї країни до Європейського Союзу. Французи чи німці ставляться до ЄС з меншим ентузіазмом. Що б Ви сказали українцям, які виступають за членство України у Євросоюзі? Вони занадто оптимістичні? Чи реально для Києва вступити до ЄС в осяжному майбутньому?
Франція, Німеччина та деякі інші країни є меншими, ніж українці, єврооптимістами, але є велика різниця: ці країни вже є членами ЄС, вони можуть собі дозволити бути песимістичними, критичними, що завгодно. Але оскільки Україна перебуває в залі очікування, цілком природно, що 60% її мешканців підтримують вступ до Союзу. Але потрібен час, багато роботи, багато жертв, а також багато рішучості. Чи можна буде вступити в осяжному майбутньому? Все в руках українців.
А Ви особисто вірите в те, що Україна приєднається до Європейського Союзу?
Підтримую всім серцем. І я в це вірю, бо багато інших держав, які зараз перебувають у ЄС, мають такий самий досвід, як українці. І вони є вашими найкращими друзями. Але, як я вже сказала, це займе час.
Отже, Ви не можете спрогнозувати, коли це може бути…
Це було б недоречно й також безвідповідально, якби я, досвідчений політик, сказала, що Україна приєднається до ЄС в XXXY році. Це було б абсолютно безвідповідально, адже ми живемо у геополітично мінливому світі.
