Делукойлізація Бельгії

Що таке “Лукойл Бельгія”?

“Лукойл Бельгія” є товариством з обмеженою відповідальністю, зареєстрованим у Фландрії з головним офісом у Вільворде та статутним капіталом 6 197 338,00 євро.

ТОВ “Лукойл Бельгія” присутнє на роздрібному ринку Бельгії з 2007 року після придбання мережі автозаправних станцій і розвитку мережі продажів у Західній Європі. Останніми роками мережа зростала й сьогодні налічує 184 АЗС у Бельгії.

Як це пов’язано з Росією?

“Лукойл” – друга за величиною нафтова компанія Росії з ринковою вартістю 49,5 млрд євро. ТОВ “Лукойл Бельгія” є дочірнім підприємством російської холдингової компанії ПАТ “Лукойл” у Москві. Згідно з останніми наявними фінансовими звітами, ТОВ “Лукойл Бельгія” має двох акціонерів. Одним із них є “Літаско СА” – швейцарська торгова дочірня компанія “Лукойлу”, вона володіє 99,99% акцій ТОВ “Лукойл Бельгія”. “Літаско СА” була заснована в 2000 році у Швейцарії і є ексклюзивною міжнародною маркетинговою і торговою компанією “Лукойлу”. Вона виступає як компанія-посередник, а також є основним акціонером інших дочірніх компаній “Лукойлу” в Європі.

Компанія стверджує, що є “незалежною міжнародною компанією”, це термін, який у нафтовій промисловості використовується для того, щоб відрізнити багатонаціональні комерційні фірми, такі як Shell або Total, від державних нафтових компаній, таких як Saudi ARAMCO або PDVSA у Венесуелі, котрі належать державі й мають запаси нафти в країні, яка ними володіє. “Лукойл” здійснює 91% видобутку нафти в Росії. Так само в Росії немає такого поняття, як незалежний великий енергетичний бізнес. Навіть коли акціонерами є приватні особи, їхні права власності не є захищеними й можуть бути відсторонені чи передані за примхою Кремля – як з’ясував Михайло Ходорковський на власному досвіді.

Генеральний директор ТОВ “Лукойл Бельгія” Булат Субаєв донедавна обіймав ту ж посаду в “Лукойл Болгарія”, де під час його перебування на посаді болгарська влада почала кілька розслідувань щодо “Лукойлу”. Ці розслідування стосуються зловживання домінуючим становищем на ринку, податкових порушень і навіть фінансового шахрайства. Протягом багатьох років “Лукойл Болгарія” декларувала фінансові збитки, незважаючи на своє домінуюче положення на ринку, і, як наслідок, податки на прибуток болгарській державі не сплачувалися. Куди поділися гроші? За даними Радіо Вільна Європа, «прибутки завжди повертаються до Росії». З огляду на цю інформацію, не дивно, що Путін нагородив Булата Субаєва орденом «За заслуги перед Вітчизною».

Оскільки санкції на них не були поширені, такі люди, як Субаєв, котрі мають тісні зв’язки з Кремлем, продовжують вести бізнес у Європі і можуть мати доступ до осіб, які ухвалюють рішення в національних урядах і в Європейському Союзі. Хоча Бельгія вислала багатьох російських дипломатів за нібито шпигунство й загрозу безпеці, недипломатам і «російським лобістам чи бізнесменам» усе ще дозволено працювати.

Чи пов’язаний “Лукойл” із російською розвідкою?

Присутність високопоставленого російського керівництва з міцними зв’язками з Кремлем становить серйозну загрозу як бельгійській, так і європейській безпеці. Зростання ролі інституцій ЄС і НАТО зробило бельгійські міста, такі як Брюссель та Антверпен, головними гарячими точками міжнародного шпигунства. “Лукойл” має довгу історію зв’язків із російською розвідкою і був помічений у різних шпигунських та корупційних скандалах на Кіпрі, у Чехії, Болгарії та Румунії. Враховуючи той факт, що бельгійські ЗМІ повідомляють, що третина російських дипломатів насправді є співробітниками розвідки, бельгійська влада має вагомі підстави розслідувати, чи причетний “Лукойл” до такої діяльності тут.

Як ТОВ “Лукойл Бельгія” фінансує війну Росії проти України?

Автозаправні станції “Лукойлу” в Бельгії управляються місцевими підприємцями як франшизи. За цією формулою підприємець відповідає за продаж палива “Лукойлу” і продаж товарів у магазині. За це підприємець отримує комісію, що розраховується з продажу палива та обігу магазину, яким він керує.

Деякі підприємці АЗС стверджують, що “не мають жодного відношення до Путіна та його режиму”. Але кожна угода про франшизу вимагає сплати “Лукойлу” певної суми за право користування брендом, продукцією та інтелектуальною власністю компанії, це навіть не кажучи вже про походження нафти й оплату за неї.

Швейцарський посередник «”Літаско СА” є ключовим гравцем у транзакціях. Компанія купує сиру нафту у російського “Лукойлу”, а потім продає її на європейські нафтопереробні заводи. Виступаючи як посередник, “Літаско СА” прагне купувати дешево й продавати дорого. Різниця стосується “Літаско СА”, яка зареєстрована в Швейцарії, де [корпоративний] податок на прибуток є дуже низьким і є законні варіанти, які дозволяють не оподатковувати цей прибуток та перераховувати його безпосередньо до Росії».

Згідно з останньою відкритою фінансовою звітністю ТОВ “Лукойл Бельгія”, обіг компанії за 2020 рік склав близько 730 млн євро з 36 млн євро прибутку, з яких 15% податків було сплачено бельгійській державі. У ТОВ “Лукойл Бельгія” працює близько 60 штатних працівників.

Російські медіапропагандисти з гордістю повідомляють, що «Лукойл цього року встановив рекорд – сплачено податків трильйон триста мільярдів рублів». На жаль, немає даних про те, скільки цих грошей було витрачено на зброю та солдатів, які вчиняють військові злочини в Україні, убивають невинних мирних жителів, ґвалтують жінок та дітей. Оскільки “Лукойл” є одним із найбільших платників податків у Росії, ймовірно, ця сума значна, і малоймовірно, що “Лукойл” не має фінансового вкладу у війну.

А як щодо санкцій?

“Лукойл” перебуває під секторальними санкціями США, які накладають обмеження на угоди щодо окремих проєктів.

Під прямі санкції ТОВ “Лукойл Бельгія” поки що не потрапило, але російський мільярдер і донедавна генеральний директор його холдингової компанії в Росії Вагіт Алекперов уже перебуває у списку санкцій Великобританії. Оскільки на нього були накладені персональні санкції, він подав у відставку, щоб не впливати на діяльність компанії.

Шостий пакет санкцій, запроваджений ЄС проти Росії, охоплює сиру нафту, а також нафтопродукти, що поставляються з Росії до країн-членів, за тимчасовим винятком сирої нафти, яка постачається трубопроводами. Це може означати, що танкери з нафтою російського походження можуть бути заборонені до причалу та розвантаження в бельгійських портах. Тому франчайзі АЗС “Лукойл” повинні будуть по можливості диверсифікуватися за договорами франшизи на інші джерела; інакше вони не зможуть працювати в Бельгії, продаючи бензин російського походження.

Бельгія є 7-м у світі імпортером викопного палива з Росії. Протягом останніх двох місяців нещодавно об’єднаний порт Антверпен-Зебрюгге також був другим за величиною портом імпорту російського викопного палива у світі. Для Антверпена це в основному стосується нафти (продуктів) загальною вартістю 600 мільйонів євро.

Бельгія бойкотує “Лукойл”

У квітні цього року ми, волонтери “Промоут Юкрейн”, розпочали бойкот “Лукойлу” в Бельгії з основною метою – поділитися інформацією та підвищити обізнаність про “Лукойл” як російську компанію, яка спонсорує війну РФ проти України.

Враховуючи безпрецедентну підтримку та солідарність бельгійців з Україною, більшість споживачів підтримують бойкот і відмовляються заправляти свої баки на “Лукойл”. Побачивши протестувальників, багато бельгійців вирішили не заїжджати на АЗС “Лукойл”. Навіть підприємець автозаправної станції підтримав активіста, пропонуючи воду й обмірковуючи ідеї щодо зміни франшизи на інший бренд або навіть переходу на більш екологічне паливо, як-от водень.

Через бойкот “Лукойлу” більше людей поінформовані й можуть зробити кращий вибір, але ми знаємо, що багато хто продовжує заїжджати на “Лукойл” через свої корпоративні картки. Тому ми довели це питання до відома компаній. Наприклад, на одній АЗС під час бойкоту 15 із 20 автомобілів відмовилися заправлятися, троє придбали паливо через корпоративні картки і двоє зупинилися, тому що у них закінчився бензин і не було вибору.

Бойкот “Лукойлу” – це не лише бельгійське явище. Багато країн підтримують цей рух. У штаті Нью-Джерсі (США) місто проголосувало за припинення дії ліцензій АЗС “Лукойл”, Shell продає свій бізнес у Росії, Італія намагається націоналізувати свій нафтопереробний завод “Лукойл”, і це лише початок.

Хоча багато бельгійців підтримують бойкот “Лукойлу”, деякі стурбовані наслідками. Наприклад, люди переживають через те, що якщо ТОВ “Лукойл Бельгія” закриється, його бельгійські працівники втратять роботу. Хоча це може бути правдою, це потрібно порівняти з тим, що українці гинуть через те, що “Лукойл” живить російську військову машину. Франчайзі АЗС також не повинні закриватися. Франчайзі має змінити свого франчайзера, щоб припинити виплату роялті російській материнській компанії. Також необхідно припинити видобуток і закупівлю газу й нафти в Росії шляхом зміни постачальників. Крім цього, можливо, Бельгія може націоналізувати нафтопереробні та розподільні підприємства, так само, як це розглядає Італія. І останнє, але не менш важливе, ТОВ “Лукойл Бельгія” має замінити тих співробітників вищого керівництва, які потенційно причетні до шпигунства чи недобросовісної підприємницької діяльності, наприклад, зловживання владою, порушення податкового законодавства та фінансового шахрайства.

Чи спрацює делукойлізація?

Деякі сумніваються в ефективності «делукойлізації» Бельгії. Споживачі “Лукойлу” кажуть, що компанія сплачує податки в Бельгії, значна частка яких спрямована на підтримку України. Однак покладатися на це непродуктивно. Це правда, що Бельгія надає величезну фінансову й гуманітарну допомогу, як безпосередньо в Україні, так і тим українцям, які приїхали до Бельгії як тимчасово переміщені особи. Однак підтримка бізнесу, який фінансує війну проти України, зменшує ефективність таких заходів. Підтримуючи російську компанію, яка спонсорує режим Путіна, Бельгія лише збільшує потребу в допомозі Україні.

Важливо розуміти, що експорт газу й нафти є ключовим джерелом доходу для Росії. У 2021 році він склав 36% від загального бюджету країни, що становить приблизно 9,9 мільярда доларів на місяць. Між тим, оцінені прямі втрати від війни коштували Росії близько 3 мільярдів доларів на місяць, що втричі менше, ніж енергетичні доходи країни. Це яскрава ілюстрація того, наскільки ефективним може бути припинення закупівлі російської нафти й газу для припинення війни Росії проти України. «Делукойлізація» є важливою частиною припинення фінансування цієї війни.

Оксана Булда – координатор маніфестацій в ГО “Промоут Юкрейн”, юрисконсульт із міжнародного бізнес-права