Цікаві факти: що читають українці?

Чи читають українці? Здавалося б загострення проблем під час карантину та економічна криза відвернули увагу українців від читання. Чи так це насправді? За останніми даними, середньостатистичний читач України прочитує за рік приблизно 9 книг, що на дві книги більше, ніж 2017 року. Якщо говорити про кількість прочитаних видань за рік у регіональному розрізі, то більше книг читають у Центральній (10) і Південній (9,7) Україні. Promote Ukraine разом з експертами дослідив читацькі уподобання українців та як вони змінилися під час всесвітньої пандемії.

Дослідницька компанія «Research & Branding Group» з`ясувала, що 43% українців вважають, що читають регулярно. Натомість 57% – майже не беруться за книжки. При цьому жінки читають більше, ніж чоловіки (47% проти 38%). Завзятішими книголюбами є люди віком 18-30 років (51%), а найменше часу книжкам присвячують українці передпенсійного та пенсійного віку (39%). І левову частку читачів становлять люди з вищою освітою (56%).

Також в «Research & Branding Group» дослідили як часто українці беруть до рук книгу. Виявилося, 14% читають практично щодня, 27% – кілька разів на тиждень, 31% – кілька разів на тиждень, 21% – кілька разів на рік, а 4% опитаних зазначили, що не читають взагалі або ж утрималися від відповіді.

Найпопулярнішими серед літературних жанрів та видів сьогодні є детективи (41%), історичні твори (36%), любовні романи (27%). Менше уваги приділяють науковій літературі (18%), класиці (16%), науковій фантастиці (15%) та науково-популярній літературі (12%). Найменш улюбленими для українців є трилери (7%), казки (7%), поезія (9%), мемуари/біографії (9%) та військові романи (9%)

Говорячи про формати книг, 74% українців все ще віддають перевагу паперовим виданням, електронні книги обрало 21% респондентів, а 4% поставили на першу сходинку аудіокниги. Очікувано, що старше покоління схиляється до традиційного формату літератури, натомість молодь все частіше обирає цифровий та аудіоваріанти книг.

 Цікаво те, що згідно дослідження Інституту української книги «Читання в контексті медіаспоживання. Вплив карантину на читацьку поведінку українців» в соціальних мережах найбільше книжки асоціюються з дітьми. Причому,  крім емоційних згадок про дитяче читання вони є обов’язковим предметом у переліку благодійних подарунків українців (їх збирають, дарують, на них піаряться конкретні дарувальники). І загалом книжки є першою асоціацією з корисним для малечі. Отже, далі розглянемо результати цього дослідження.

Гендерні відмінності

Загальна увага до читання у 2,5 рази більша у жінок порівняно з чоловіками. Однак і певна різниця в темах все ж є. Наприклад, жінки частіше під час карантину згадують читання як варіант для проведення вільного часу. А от челенджі (розкажіть про улюблену книгу, скільки книжок ви прочитали на карантині) частіше ініціюються чоловіками. При цьому жінки присвятили вдвічі більшу частку своїх постів анонсам презентацій книжок, а чоловіки втричі частіше виявлялися авторами, які поширювали свої книжки.

 Друковані книжки – абсолютний лідер

Друковані книжки залишаються абсолютним лідером серед українців у різних соціальних мережах. Втім, кількість згадувань, в яких паперові книги напряму схвалюються, невелика. Автори таких дописів емоційно відзначають кінестетичне задоволення, запах сторінок, або наводять перелік переваг саме «паперового» читання (зір, сприйняття цінності книги, можливість більшого занурення тощо).

Натомість електронні видання викликали більш полярне ставлення читачів: незадоволення викликають ціни на електронні версії (недостатньо нижчі порівняно з паперовим аналогом), задоволення – можливість отримувати тексти безкоштовно.

Аудіокниги ж сприймаються як даність, люди просто побіжно згадують про цей тип споживання книжки.

Отже, незалежно від статі, користувачі соцмереж читають переважно друковані видання, менше – електронні (жінки роблять це в 11% згадувань, чоловіки – в 9%), і майже не слухають аудіокнижки (відповідно, 3% і 4% згадувань).

Драйвери читання

Люди майже не схильні пояснювати свій вибір книги, але навіть на невеликій вибірці помітна важливість особистої думки кола спілкування, знайомі при цьому радять популярні і «корисні» книги.

Драйвери умовно можна поділити на такі категорії:

• Рекомендації соціальних контактів (родини, колег, знайомих).
• Освітні потреби.
• Фахові потреби.
• Виступи автора в медіа або вживу.

Топ книг найбільш згадуваних українських авторів у соц мережах:

Найбільш популярною була Оксана Забужко і те, що її книга увійшла до списку найочікуваніших книг 2020 року від The New York Times. У Ліни Костенко менше згадувань, але помітно більше охоплення, ніж у Забужко. Її активно вітають з днем народження та цитують її поезію.

Натоміть Сергій Жадан був дуже активним саме в контексті карантину: читання наживо, онлайн- презентації книжок. А Макс Кідрук має саму велику кількість читацьких відгуків різної емоційності, схвальних і ні.

В основному, про книжки Кокотюхи пише сам Кокотюха. У свою чергу, Софія Андрухович рівною мірою згадується, як авторка нової книжки та як авторка книжки, за якою зняли кіно. А про Василя Шкляра писали в контексті показу на 1+1 фільму «Чорний Ворон» та дня народження письменника.

Серед 681 згадування книг Люко Дашвар тільки 14 – від чоловіків, не найнижча частка у вибірці. Про Юрія Андруховича чимало пишуть в контексті його дня народження. А говорячи про Галину Вдовиченко, часто цитують її книгу «36 і 6 котів».

Зі свого боку брати Капранови завжди інформують про свої книги, дають анотації до ютуб-роликів, тому аудиторія охоплення в них максимальна. Значна частина постів про Іздрика – в контексті зйомок фільму «Я і Фелікс», де він гратиме головну роль.

З книг Володимира Лиса найбільше люблять «Століття Якова». Переважно у постах, що стосуються книг Андрія Куркова, його найчастіше називають «найвідомішим українським письменником».

Читацькі відгуки на Ірен Роздобудько дуже емоційні та багатослівні. У той час коли найчастіше про книги Ірени Карпи дискутують в перепостах її інтерв’ю та коментарів.

Юрій Винничук активно «засвітився» у флешмобі «7 днів 7 обкладинок». Тоді як найбільше згадок про Марини Гримич було в контексті виходу її нової книжки «Юра».

Переважна кількість постів про Романа Зіненка – про презентацію роману про Іловайськ на Кіпрі. А сплеск цікавості до книжки Яніни Соколової та Ольги Купріян був у день боротьби з раком.

Наталя Толуб