EN
FR
DE«Два титани тютюнових виробів відповіли на звинувачення, що вони використовують кризу COVID-19, щоб поліпшити свій імідж та отримати доступ до політиків в Греції, Румунії та Україні» – пише Euronews.
Філіал Philip Morris International – Papastratos – передав 50 респіраторів грецьким лікарням, румунський Червоний Хрест отримав фінансову пожертву Philip Morris International (згідно з повідомленнями, вона становить 1 млн доларів), Philip Morris International та Imperial Tobacco пожертвували гроші в Україні.
«Регіональна влада попросила Imperial Tobacco Ukraine, як одного з відомих місцевих роботодавців, пожертвувати один апарат ШВЛ. Компанія це з задоволенням зробила, і не домагалася публічного розголосу». Представник компанії Наталія Бондаренко заявила, що жодних норм порушено не було.
«Дамба для грошового потоку» – назва статті у Sueddeutsche Zeitung, у якій йдеться про те, щоМіжнародний валютний фонд схвалив позики Україні, але подальші внески будуть надходити лише у випадку подолання корупції. Програма МВФ, яку планується виконувати протягом 18 місяців, передбачає надання кредитів на загальну суму п’ять мільярдів доларів; ще щонайменше два мільярди доларів надійде від ЄС та Світового банку. Але МВФ – а разом з ним і ЄС та Світовий банк – «узалежнюють» виплату мільярдів від швидких, конкретних реформ в бізнесі, юстиції та політиці.
Про це написала також і швейцарська Blick: «Президент України Володимир Зеленський написав на своєму офіційному акаунті в Twitter, що МВФ виявився надійним «другом в біді». «Як одна з найбідніших країн Європи, Україна не має фінансових ресурсів для здійснення великих економічних заходів, щоб утримати свою економіку на плаву після урядових обмежень для бізнесу, які були прийняті з метою стримування спалаху коронавірусу. Аналітики припускають, що українська економіка в цьому році обвалиться приблизно на 5 відсотків, а очікується спад на 12 відсотків у другому кварталі», йдеться у статті.
Хоч кордони всередині ЄС відкриваються вже незабаром, для третіх країн, навіть тих, з якими у ЄС встановлений безвізовий режим, все виглядає не так однозначно. Eurobserver пише, що якщо для сусідів з країн Східного партнерства будуть введені паспорти Covid 19, то умови повинні бути дужечіткими, щоб уникнути будь-якої дискримінації. Перспектива в’їзду східних європейців до ЄС не має строків та епідеміологічних правил. Проблема полягає в тому, що Шенгенська зона «роздроблена» і не може досягти необхідної одностайності, бо національні уряди не координують свої кроки, коли вони відкривають внутрішні кордони ЄС. Прийняті заходи не відповідають загальній логіці. Способи подолання вірусу протиставляються з самого початку, і це уповільнює можливість рівномірного відновлення свободи пересування всередині ЄС. Іншою причиною труднощів є те, що східні сусіди ЄС також відрізняються, коли йдеться про їхню здатність до адекватного адміністрування кризи в галузі охорони здоров’я.
Нідерландська NOS повідомила про початок наступного засідання по справі MH17: адвокати підзахисних поскаржились на брак часу, оскільки «досьє складається 40 000 сторінок, а іноді потрібно розібратися в технічних деталях, наприклад, які частинки боєприпасів можуть надходити з якої зброї, як працюють радіолокаційні системи або який тип ракети викликає дим». Адвокати пояснили, що спалах коронавірусу також став перешкодою для ознайомлення зі справою. Наприклад, вони не змогли поїхати до Росії, щоб обговорити файл зі своїм клієнтом, росіянином Олегом Пулатовим. За словами захисту, віддалено спілкуватися неможливо. Перекладач повинен перекласти все, і конфіденційну інформацію обговорювати по телефону було б небезпечно. Вони мали лише спорадичний контакт з Пулатовим, який тоді був заступником голови розвідки Донецької «повстанської республіки». Зазвичай кримінальна справа лише коротко обговорюється, якщо підозрюваних немає, як у цьому випадку. Однак суд вважає, що файл тепер повинен бути детально обговорений через великий інтерес до процесу MH17.
NOS зазначила також, що Спільною слідчою групою (JIT), міжнародною групою поліції та юстиції, яка розслідувала збиття літака MH17 було замовлено випробування ракети:
восени 2016 року на трав’янистій рівнині в Україні підірвано дві ракети “Бук”. Швидкісні камери фіксували, як металеві частинки потрапляють в алюмінієві пластини, розташовані поруч із ракетою.
Російська ФСБ заявила, що попередила теракт у Криму. П’ятьох підозрюваних заарештовано. Під час обшуку були знайдені ресурси для вибухівки, зброю та боєприпаси. Про це повідомила бельгійська Nieuwsblad. Автор статті пояснює «Ситуація з безпекою в Криму є напруженою після того, як Росія анексувала півострів у 2014 році незважаючи на міжнародний протест. Україна вимагає повернення Криму. Російська армія в останні роки значно розширила свою присутність у Криму. За даними ФСБ, підозрювані мали контакти з воєнізованими націоналістичними групами в Україні», – йдеться у статті.
Французька Le Figaro опублікувала інтерв’ю зі Себастьєном Гобертом, незалежним журналістом, що перебуває в Києві, про Ленінопад в Україні і відношення українців до своєї історії: «У 1991 році в Україні було близько 5 500 статуй Леніна. У 2020 році є лише один – у Чорнобилі.
Він, разом із швейцарським фотожурналістом Нільсом Акерманом шукав «повалені пам’ятники Леніну» після Євромайдану, а у 2017 році вони опублікували книгу «У пошуках Леніна», яка досліджує причини цього безпрецедентного руху та досліджує «порожнечу», залишену падінням цих пам’ятників. «Загалом Ленінопад є частиною процесу переосмислення поняття, яке мають українці про себе та своє місце в історії. Це плід поступового звільнення від радянської та російської історіографії. Українці говорять про “колонізацію” України Росією, кілька істориків вивчали інтерналізацію українцями того, як на них дивляться росіяни. Мета – поставити Україну в центр власної історії. Російська громадянська війна (1917-1921) була перейменована у “Війну Незалежності України”. Сотня річниця Жовтневої революції 1917 року не відзначалася як прихід більшовизму, а відзначалася як сторіччя боротьби за незалежність України. Наприкінці, відповідаючи на запитання про відчуття стосовно падіння пам’ятників у США та Європі сьогодні, журналіст висловив цікаве спостереження:
«Особистості та контексти не можна порівнювати: неможливо поставити Леніна, Черчілля та Леопольда II на один рівень. Однак є подібності, починаючи з естетики самого падіння. Усі ці сцени схожі, виражена лють однакова. Як пояснити, що ми витрачаємо стільки енергії та тестостерону на неживих пам’ятках, які представляють людей, які загинули 200 років тому? Ці моменти люті багато говорять про важливість іконографії для політичних спільнот».
І наостанок, на історії кохання між 45-річним українцем Дмитром (ім’я змінено) та 50-річною бельгійкою Вірджині, RTL вирішив показати, як довготривалий карантин впливає на відносини між людьми, які живуть за тисячі кілометрів один від одного: «Іноді ми не спілкуємось по кілька днів, тому що у нього буває нема інтернету… Не найприємніша ситуація у житті. У мене проблеми з відносинами на відстані”, – каже Вірджині.
