Ці міста завжди були перлиною Київської області, розташовані в сосновому лісі, невеличкі котеджи, танхауси, дитячі майданчики, більшість населення – це молоді сім’ї з дітьми. Так було до 24 лютого, поки сусіду не захотілось денацифікувати наші будинки, машини, побутову техніку, речі. Але найстрашніше те, що вони вирішили забрати наше життя, життя наших дітей, батьків. Знищити все, що бачать. Ці міста зупинили окупанта і не дали знищити Київ. Але якою ціною, до теперішнього часу точну кількість загиблих нам не можуть сказати, оскільки постійно знаходять могили, де поховано розстріляних мирних мешканців.