Більшість іноземних деталей у російських дронах зроблені в Китаї

Міжнародна робоча група  Єрмака-Макфола щодо санкцій проти РФ виявила, що сьогодні основним постачальником критично важливих компонентів для російських дронів є Китай. Група пропонує посилити контроль над іноземними компонентами, які Росія використовує у своїх безпілотниках.

Як повідомили в Офісі Президента України, російська армія регулярно застосовує три основні моделі безпілотників: «Шахед-136/131», «Ланцет» і «Орлан-10».

Експерти вивчили 174 іноземні компоненти, вилучені з трьох моделей БПЛА, які використовують російські війська на полі бою в Україні. Спеціалісти дійшли висновку, що у процесі виготовлення безпілотників РФ усе ще значною мірою покладається на компоненти іноземного виробництва, зокрема мікроелектроніку.

«Згідно з дослідженням Міжнародної робочої групи, основним постачальником критично важливих компонентів для російських дронів є Китай, на який припадає 67% поставок, причому 17% із них відбуваються через Гонконг. На Туреччину та Об’єднані Арабські Емірати припадає 5% та 2% компонентів відповідно. Також у дронах були виявлені складники, вироблені в Японії, Республіці Корея, Швейцарії та інших країнах, зокрема процесори, мікросхеми, транзистори та інші життєво важливі компоненти», – ідеться в повідомленні.

Згідно зі звітом Міжнародної робочої групи, багато деталей можна отримати через загальнодоступні платформи, що ускладнює регуляторний нагляд.

Зважаючи на це, експерти групи закликали виробників робити більше для запобігання доступу Росії до їхньої продукції в обхід економічних санкцій.

«Дуже тривожно бачити, що важливі компоненти для виробництва ворожих БПЛА походять із різних держав, зокрема з країн-союзників України. Це питання вимагає нашого спільного негайного реагування. Маємо вжити комплексних заходів, щоб запобігти використанню агресором критично важливих компонентів для продовження військових дій на українській землі», – наголосив керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак.

Зокрема, запропоновано узгоджувати санкційні списки між країнами-партнерами, уніфікувати переліки товарів подвійного використання на основі кодів Гармонізованої системи та розширити категорії товарів, які підпадають під санкції, на основі кодів Гармонізованої системи.

Українська сторона вважає, що компанії мають розробити чіткіші інструкції стосовно дотримання вимог законодавства, а уряди мають провести розслідування щодо відомих компаній, які не дотримуються визначеної санкційної політики.

Також рекомендовано посилити співпрацю між виробниками та органами влади з метою покращення дотримання санкцій і впровадження ефективних обмежувальних заходів.

На думку експертів, застосування механізмів боротьби з відмиванням грошей (AML) може посилити заходи експортного контролю, оскільки обхід санкцій часто має схожі схеми з відмиванням грошей. Це може допомогти виявляти структури у третіх країнах, які є важливими для виробництва та експорту військової продукції в Росію, особливо якщо виробництво відбувається за межами коаліції, що запровадила санкції.

Богдан Марусяк