Аналіз місцевих виборів-2020 у прифронтовій зоні

Верховна Рада призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 25 жовтня 2020 року. У зв’язку з тимчасовою окупацією окремих українських територій, ці вибори не відбудуться в Криму та на території так званих Л-ДНР. Натомість на території підконтрольних Україні населених пунктів Донецької та Луганської областей вибори пройдуть. Це достатньо принципове питання, адже є два ключові аспекти, які вказують на їхню необхідність. По-перше, триває процес децентралізації і усі громади, у тому числі й ті, що знаходяться у так званій «сірій зоні», повинні обрати своїх представників на посади в органах місцевого самоврядування. По-друге, від початку конфлікту на територіях, які знаходяться на лінії розмежування, місцеві вибори не проводилися і де-юре там досі не залишили крісла представники неіснуючих партій та навіть забороненої нині КПУ.

Постанова ЦВК

Однак оптимізм виявився передчасним. 8 серпня цього року з’явилася Постанова ЦВК №161 «Про неможливість проведення перших виборів депутатів окремих сільських, селищних, міських рад Донецької і Луганської областей та відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року», яка потребує певного роз’яснення.

Чому перших виборів? Тому що цей регіон, потерпаючи від військової агресії, зазнавав серйозних змін: населені пункти залишались без адміністративних центрів, їх об’єднували в територіальні громади (ОТГ), приєднували до існуючих тергромад тощо. Отож, у багатьох ОТГ ці вибори  мали стати першою можливістю обрати собі владу на місцях.

Тепер  стосовно «окремих». У Постанові йдеться про неможливість провести місцеві вибори у 18-ти ОТГ. 10 з них у Донецькій області, це:

• Світлодарська та Торецька міські територіальні громади Бахмутського району;
• Мирненська і Ольгинська селищні та Волноваська і Вугледарська міські територіальні громади Волноваського району;
• Сартанська селищна територіальна громада Маріупольського району;
• Очеретинська селищна та Авдіївська і Мар’їнська міські територіальні громади Покровського району.

Ще вісім ОТГ не зможуть проголосувати на Луганщині. Серед них Гірська, Лисичанська, Попаснянська та Сєвєродонецька міські територіальні громади Сєвєродонецького району.

Чому? Таку позицію ЦВК обґрунтовує висновками державних адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій вищезазначених областей. У Постанові зазначено, що проведення виборів на цих територіях становить небезпеку для місцевого населення, не виключена можливість обстрілів, терористичних актів, діяльності диверсійно-розвідувальних груп. За таких умов ОДА та, відповідно, ЦВК вважають неможливою підготовку та проведення виборів.

Що постанова порушує?

Таке рішення ЦВК не могло залишитись без уваги громади та правозахисників.  Тому що воно суперечить низці нормативно-правових актів українського законодавства, а саме:

– нормам Конституції України (стаття 38), які закріплюють право кожного обирати та бути обраним, зокрема, і на місцевому рівні. Тим більше виникає логічне питання: чому на парламентських та президентських виборах питання про безпеку виборців та неможливість організувати виборчий процес в цих населених пунктах і громадах не ставилося. Начебто тоді, суспільно-політична ситуація була не набагато кращою;

– нормам Виборчого кодексу України (стаття 7), які передбачають у тому числі і право приймати участь у місцевих виборах. У даному випадку мова йде про усі можливі вибори, які проводяться на законних засадах. Сюди варто зарахувати і право на участь у виборчому процесі, а також право самому обиратися. Тобто, мова йде про системні обмеження, які передбачає Постанова ЦВК №161;

– нормам «Закону України Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 12), які регламентують, що сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі;

– нормам «Закону України Про добровільне об’єднання територіальних громад» (стаття 7), яка передбачає виборчу основу формування територіальних громад та їхніх представницьких органів.

Отже, мова йде про те, що означене рішення ЦВК суперечить тенденціям децентралізації влади в Україні. Також воно порушує декілька пунктів Конвенції про стандарти демократичних виборів, виборчих прав і свобод у державах-учасницях  Співдружності Незалежних Держав (від 07.10.2002 р.) і статтю 3 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (від 17.07.1997 р.).

Які перспективи?

Як орган, що відповідає за організацію та проведення виборів у країні, ЦВК має вирішальне слово з цього питання і ніякі рішення та постанови ВР йому не указ. Написано в Постанові що не буде виборів – значить не буде.
Хоча вже почались розмови про можливість скасувати Постанову (якщо зміниться ситуація на фронті та будуть отримані відповідні доповіді від ОДА та ВЦА) або перенести вибори – перспектива того, що все залишиться без змін, величезна.

Що у прифронтових населених пунктах зараз?

Наразі в прифронтових населених пунктах склалась цікава ситуація, яка несе в собі ризики та потребує розв’язання. Востаннє місцеву владу там обирали ще десять років тому (попередні чергові вибори, що пройшли у 2015-му, з об’єктивних причин на багатьох територіях були дійсно неможливими).

У списках місцевих рад досі значаться висуванці від давно забутих на «великій землі» партій: КПУ, ПР, Соціалістичної партії України та інших. З виконанням взятих на себе обов’язків справи йдуть дуже по-різному. Десь ще намагаються збиратись на засідання та підтримувати хоч якусь активність, десь це вже давно набридло народним обранцям, а хтось взагалі відкрито підтримував окупантів і зараз змушений переховуватись…

Не допустити безлад допомагають військово-цивільні адміністрації. Вони призначаються тимчасово, складаються з необхідних у даних умовах спеціалістів та мають жорсткий ієрархічний уклад. На підлеглій території, по суті, безроздільно володарює керівник відповідної ВЦА, не сильно переймаючись питаннями, які хвилювали б його, якби ця посада була виборною.

Чисельні ризики

Не проведені на вищезазначених територіях місцеві вибори, на думку експертів, тягнуть за собою низку ризиків.
По-перше, обрані десять років тому депутати та голови тергромад так і залишаться на місцях та будуть і надалі проводити власну політику. По-друге, голови ВЦА ризикують перетворитись на диктаторів місцевого рівня та за відсутності демократичних механізмів стримування у вигляді обраних народом рад, влаштувати на ввірених територіях автократію. По-третє, громадяни, які проживають у населених пунктах, що потрапили до обмежувальних списків, можуть скаржитися до українських судів, а можливо і до Європейського суду з прав людини щодо порушення їхніх конституційних прав. Це не піде на користь ані консолідації населення, ані репутації України, ані стабілізації ситуації на Донбасі.

У той самий час, перспективу проведення виборів у ОТГ, близьких до лінії розмежування, варто зважувати також з точки зору безпеки. Незважаючи на те, що парламент та Президента там змогли обрати без ексцесів, повністю безпечними підготовка та проведення виборів може бути тільки по завершенню бойових дій та після відведення ворожих військ. До того будь-які державницькі дії можуть збурити війська агресора і тим самим наразити на небезпеку місцевих мешканців.

 Що кажуть місцеві?

Володимир Єлець, громадський активіст міста Торець зазначив: «Вибори у нашому регіоні вважаю недоцільними у даний час, як і в усіх прифронтових містах. У цих регіонах звільнення від відкрито ворожих елементів пройшло дуже вибірково. Також є дуже багато людей, які зрадили Україну і є відкритими прихильниками агресора і досі потужно впливають на життєдіяльність населених пунктів та мають важелі впливу на виборчу систему та підрахунок голосів».

Мешканка Красногорівки, Людмила каже: «Вибори нам потрібні, адже сподіваємося, що люди, які прийшли б до влади, будуть більш зацікавлені в нашому житті і будуть нам допомагати вирішувати наші проблеми. А це і побут, і дороги, і опалення. Тому ми з громадою поставили стіл у центрі міста і збираємо підписи за проведення виборів. Сподіваюся, це хоч і невеличка ініціатива, але вона вплине на нашу долю і в Києві на нас звернуть увагу».

Володимир Веселкін, голова ВЦА, м. Зайцеве розповів:  «Вважаю, що вибори у прифронтових містах треба  було скасувати ще п’ять років тому. Тут Росія керує бойовиками, які не дають нам відновлювати інфраструктуру. А потім дає команду проросійським шісткам, щоб вони критикували владу, ніби та не може вирішити болючі для громади питання. Навіть якщо переможе проукраїнська людина, більшість у місцевій раді буде від ОПЗЖ. Вони постійно будуть працювати над тим, щоб зірвати будь-що, навіть прийняття бюджету. Працюватимуть за принципом: чим гірше, тим краще».

Віктор Філатов,  аналітик Правозахисної Групи «СІЧ»