280 тисяч жінок в Україні може вийти на роботу, якщо на 10% збільшити кількість садочків

Якщо в регіонах на 10% збільшити кількість дитячих садків, то 270 тисяч жінок в Україні зможуть влаштуватися на роботу після народження дитини. Таких висновків дійшли дослідники з Центру економічної стратегії.

В Україні залучення жінок до робочої сили є набагато меншим, ніж рівень залучення чоловіків. Так сталося внаслідок багатьох факторів, що включають як власне небажання чи неготовність жінки працювати, так і інші чинники, що виникають всупереч її бажанню. Серед них є низька доступність дошкільної освіти. Під низькою недоступністю ми маємо на увазі як брак місць у дитячих садках, так і низьку якість надаваних послуг. Наші обрахунки та досвід інших країн показують, що збільшення охоплення дітей дошкільною освітою має позитивний зв’язок з економічною активністю жінок.

Тогорічний аналіз причин нерівної залученості до робочої сили жінок та чоловіків в Україні, який також проводили аналітики Центру економічної стратегії, показав, що головною перешкодою для матерів у пошуку роботи є недоступність альтернативи догляду за дітьми.

“Під низькою недоступністю дошкільної освіти ми маємо на увазі як брак місць у дитячих садках, так і низьку якість надаваних послуг. Наші обрахунки та досвід інших країн показують, що збільшення охоплення дітей дошкільною освітою має позитивний зв’язок з економічною активністю жінок”, – розповідають автори дослідження.

Експерти вважають, якщо в середньому в регіоні охоплення дітей закладами дошкільної освіти збільшити, то економічна активність жінок в середньому може зрости з 57,5% до 58,9-59,3%, або на 209,5-269,3 тис. жінок. Хоча ми оцінювали рівень економічної активності жінок віком від 15 до 70 (тобто охопили не лише молодих матерів), такий рівень позитивної асоціації є суттєвим. Додаткова зайнятість може принести потенційно від 46,2 до 59,4 млрд грн додаткового ВВП на рік.

Дослідники запропонували ключові проблеми та варіанти їх вирішення:

1. Брак місць у закладах дошкільної освіти. Пропонуємо запровадити механізм «Гроші ходять за дитиною» у всіх регіонах України. Таким чином буде забезпечене більш рівномірне охоплення дітей закладами різної форми власності, адже за цим механізмом може надаватися фінансування з бюджетних коштів і приватним дитячим садкам. Приватні дитячі садки з власної ініціативи інвестують у створення місць, вивільняючи державний ресурс. Рекомендуємо ще більше полегшити процес відкриття приватного дитячого садка, спростивши занадто жорсткі норми щодо харчування та приміщень. Пропонуємо розробити механізм зарахування дітей понад кількість наявних місць з огляду на те, що певна частина не буде відвідувати садок. Невелика співоплата спроможних батьків також може мотивувати батьків відрахувати дитину із закладу на період, поки вона його не відвідує, а також створить певний ресурс для покращення матеріальної бази закладу без неформальних зборів коштів.
2. Довга черга на запис у дитячий садок. Впровадження електронної черги запису до садка з чітким інформуванням директорів щодо посування черги через зарахування дитини до іншого садка. Проблема тісно пов’язана із першою проблемою.
3. Низька якість виховних та освітніх послуг. Для підвищення кваліфікації вважаємо за доцільне реформувати оплату праці у комунальних закладах. Зокрема, давно потребує вирішення проблема низької оплати праці через прив’язку до єдиної тарифної сітки. Оскільки наразі функції вихователя може виконувати технічний персонал, пропонуємо надати можливість отримувати короткострокову педагогічну освіту, і тим самим зменшити витрати часу на отримання вищої освіти. Таким чином, у освічених працівників збільшиться мотивація працювати у ЗДО.
4. Низька якість харчування. Скасування жорстких нормативів та/або централізована розробка декількох денних норм продуктів дозволить зробити харчування більш інклюзивним. Також має бути встановлена довільна вартість харчування залежно від консенсусного рішення між батьками та дирекцією ЗДО та налагоджена прозора комунікація щодо витрат на це харчування. Батьки повинні отримати доступ до приміщення кухні та мати можливість контролювати якість їжі та продуктів.
5. Низька якість матеріального забезпечення та ремонту, брак навчальних матеріалів. На нашу думку, у комунальних дитячих садках потрібно узаконити внесення батьками невеликої додаткової плати за навчання, оскільки оплата все одно здійснюється, проте неформально та непрозоро. Тіньові кошти використовуються неефективно, тому законне внесення плати з чітким звітуванням про статті витрат є доцільним. Важливо, щоб така плата була абсолютно необтяжливою для сімейного бюджету, бо це може призвести до зворотного ефекту, коли жінка буде більш фінансово вмотивована залишитися вдома з дитиною, ніж іти працювати.

Підсумовуючи, автори опитування зазначають, що всі перелічені проблеми є наслідком недостатнього фінансування, адже дитячі садочки отримують кошти з місцевих бюджетів, і виникає нерівність фінансування на одну дитину між регіонами.

Джерело: Центр економічної стратегії